«Триптих»: життя після... життя

Подію цю було сприйнято зі щирою радістю і культурною громадськістю, і митцями, які звикли за майже чверть сторіччя до того, що на Андріївському узвозі існує дивовижний простір за назвою — галерея «Триптих». Тисячі найрізноманітніших виставок визнаних майстрів і талановитих молодих митців, барвисті якісні каталоги, енциклопедична праця «200 імен», плідні пленери, незабутні дружні посиденьки — все це було таким же природним складником життя киян, як усвідомлення того, що за зимою неодмінно прийде весна.

Коли галерея припинила свою роботу, Андріївський узвіз осиротів. Було неприємно проходити повз вікна без ознак життя колишнього «Триптиха», болісно припускаючи, хто ж оселиться в його стінах.

Оселилися «Наші»!.. Саме так назвала перший проект відродженої галереї, яка представляє скульптуру Олексія Владимирова і малюнки Миколи Муравського, його нова команда. Співзасновник «Триптиха» Юрій Комельков зазначив, що і митців, і назву першого вернісажу було вибрано невипадково: «Колись, ще 2006-го року, до галереї зазирнув Анатолій Криволап, подивився чергову виставку, поспілкувався, а йдучи, запитав мимохідь, мовляв, у Російському музеї сьогодні ж зустрінемося? — «А хто там буде?» — «Та наші...» «Нашими» шанований і улюблений усіма митець, чия думка для мене є цінною, назвав Муравського і Владимирова. Звичайно ж, я пішов. Так відбулося наше знайомство, яке переросло на професійне і дружнє спілкування. Тому й було вирішено: відкривати «Триптих» повинні саме вони — однодумці, свої, наші... Життя триває!

Звичайно, в одну воду двічі не вступиш. Це загальновідомо. І хоча перерва в роботі галереї була вимушеною: ви всі пам’ятаєте 9-метрові рови на Андріївському узвозі під час реставрації — не дійти, не доїхати, не долетіти, не хотілося повертатися до вже пройденого етапу. А оскільки я людина ще не стара — бачилося щось нове. У нас молода команда — арт-директор Інна Липник і директор Костянтин Трачук. Небайдужі, амбітні молоді люди, які мають досвід роботи в культурологічних і галерейних проектах. Сподіватимемося, що вони внесуть свіжий струмінь до нового життя «Триптиха».

Галерея на новому етапі працюватиме в дещо іншому форматі, аніж раніше. Задумана нами концепція іншої якості. В усякому разі, за моєї пам’яті, а я в «Триптиху» вже десять років, подібних прецедентів не було. Поки що не хочу розкривати всі таємниці, але ми плануємо і, так званий, «над галерейний» проект, який, хочеться вірити, впливатиме і на культурну політику нашої країни. Хочемо кардинально підсилити міжнародний аспект діяльності, що має сильно освіжити професійний простір і підтримати українських митців. Найближчим часом, до осені — однозначно, ви побачите результати цього міксту — галереї нової якості і «надгалерейного» проекту.

Та що далеко ходити: наступний вернісаж ми проводимо поза стінами «Триптиха», на території автосалону Ferrari Kiev. Адже Ferrari — це не лише купи дорогого заліза. Це і мистецтво. А у поєднанні з яскравим абстрактним малярством Петра Лебединця, де є рух і швидкість, як точно визначила наш арт-директор Інна Липник, може вийти непоганий результат. Потім роботи Лебединця переїдуть у галерею. На Ferrari (сміється)...»

На відкриття «Триптиха» прийшло багато його давніх відвідувачів, шанувальників, клієнтів — актор Володимир Горянський, співак Олег Скрипка, видавець Іван Малкович, телеведучий Юрій Макаров, головний редактор часопису «ELLE Україна» Софія Забуга, політики Юрій Поляченко і Олесь Доній. День народження «Триптиха» вдався — з чим щиро вітаємо!