Увага! Зараз я буду жартувати!
Джан Лука БЕРТIНЕТТО, Надзвичайний та Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні:
1. Певна річ, добрий гумор завжди допомагає. Але треба бути уважними, щоб не виникло непорозуміння.
2. Дійсно, трохи гумору — це корисна річ, особливо, коли йдеться про дуже спірні питання або коли засідання стають занадто довгими та занадто нудними. Однак іноді необхідно бути обережним. Наприклад, у Брюсселі, коли мені довелося очолювати комітети Європейського Союзу, я помітив, що коли я дозволяв собі який-небудь жарт, завжди була одна делегація, яка постійно, замість того, щоб посміхатися, робила серйозний та стурбований вигляд. І я так вирішив цю проблему — спочатку я попереджав: «Я хотів би пожартувати», потім, через пару хвилин — «Увага, зараз я буду жартувати», ще маленька пауза і потім: «А тепер... ось він — жарт». І тільки тоді ця делегація також сміялася разом з усіма. І атмосфера поліпшувалася. Але я вам не скажу, з якої країни була ця делегація.
3. У мене є, що розповісти про деякі випадки в Україні. Але я це зроблю через декілька років. А зараз я вам розповім про випадок, який стався зі мною багато років тому в одній країні, яку я не буду називати. Одного разу я зайшов у чоловічий туалет разом із послом Італії та хотів скористатися можливістю, щоб запитати його про щось, не дуже важливе, він, дуже стривожений, зробив мені знак говорити тихо. Тоді я прошепотів: «Невже ти гадаєш, що навіть і тут встановлені мікрофони?». І він пошепки: «Ні, але в туалетах стіни дуже тонкі». І розповів мені одну історію, яка сталася з одним його колегою, який, заходячи в туалет будинку ООН у Нью-Йорку, сказав іншому: «Але який дурень наш міністр! Це просто неможливо!» А міністр сидів у сусідній кабінці, і наш колега позбувся роботи в Нью-Йорку.
Роланд Гедлі СМІТ, Надзвичайний та Повноважний Посол Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії:
1. Звичайно, важливо не робити предметом для жартів серйозні проблеми між країнами. Але в складні моменти під час переговорів жарт часто може допомогти зняти напругу та полегшити взаєморозуміння.
2. Для британських дипломатів почуття гумору має суттєве значення. Однією з причин цього є те, що 1 квітня ми повинні визначити, який з важливих на вигляд документів було розповсюджено задля жарту.
3. Я не певний, який випадок був найдотепнішим. Але один, який я пам’ятаю дуже добре, стався під час підготовки до самміту НАТО в Брюсселі 1994 року. Разом із колегами з інших країн-членів НАТО я брав участь у зустрічі, на якій розроблявся проект комюніке. У той самий час моя улюблена футбольна команда «Шеффілд Юнайтед» («Sheffield United») грала на кубок із командою Манчестер Юнайтед («Manchester United»). Я попросив колегу дізнатися про результат, вона повернулася й сказала: «Вони виграли з рахунком 1:0». Я був дуже щасливий, і подальша частина переговорів щодо комюніке пройшла надзвичайно успішно. Тільки наприкінці зустрічі я довідався, що моя колега думала, ніби я з Манчестера. Команда, за яку я вболівав, програла з рахунком 1:0. У такій ситуації мені, безперечно, було потрібне почуття гумору.
ЧЖОУ Сяопей, Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республiки в Україні:
1. Жарт — невід’ємна частина повсякденного життя людей, він іноді безсумнівно корисний для розслаблення суворої атмосфери під час політичних переговорів. Тому доречний жарт дійсно активно сприяє розв’язанню протиріч між державами. У вірші великого китайського письменника Лу Сюня є такі відомі слова: «Після довгих розбратів брати, що розлучилися, радісно зустрінуться й, усміхаючись один одному, забудуть про колишню ворожнечу», в цих словах закладено саме такий зміст.
2. Я вважаю, що гумор — це одна з необхідних навичок, якими має володіти дипломат. Я завжди зберігаю веселий настрій, також люблю читати жартівливі історії й анекдоти, особливо політичні. Звісно, людські характери, народні традиції й культури мають відмінності, способи виявлення гумору не завжди ідентичні, хтось товариський, хтось відлюдкуватий, але почуття гумору має бути присутнім завжди.
3. На жаль, я людина не дуже дотепна, тому ніяк не можу пригадати подібного випадку. Однак я дуже заздрю тим, хто вміє бути дотепним під час розв’язання складних дипломатичних проблем. Я завжди з гумором сприймаю добрий жарт.
Випуск газети №:
№58, (2000)Рубрика
Тайм-аут