«Вакуум» провокує. Але вже без маргіналій
Приїзд до Києва шведської групи VACUUM («ВАКУУМ») — організатори компанія Euroshow і агентство «Імпресаріо» — викликав підвищене зацікавлення, якщо не сказати ажіотаж, серед вітчизняних любителів музики. Цьому вельми посприяли не тільки блискучий репертуар виконавців і активна рекламна кампанія, а й те, що візит відбувся саме тепер, коли VACUUM посідає провідне мiсце в найбільш рейтингових європейських хіт-парадах. Тому аншлаги, які супроводжували два концерти VACUUM у Києві, що пройшли в Палаці «Україна» й нічному клубі «Бінго», були передбачувані. І хоча відсутність творця концепції і лідера групи Олександра Барда, що перемкнувся тільки на продюсерську діяльність, спочатку збентежило тих, хто прийшов на концерти, однак чарівлива енергетика виконавців переконала всіх, що перед нами зірки європейської величини. До того ж, навряд чи хтось чекав, що холодна та відчужена музична стилістика групи буде поєднуватися з такою емоційністю виконання, на яку, треба зазначити, вітчизняні меломани цілком адекватно відреагували, а отже, смак у публіки не зіпсований російською попсою і вона здатна сприймати незвичність і невластиву українським концертним залам новизну.
VACUUM був створений 1996 року Олександром Бардом, через два місяці після розпаду його скандального проекту ARMY OF LOVERS («Армія коханців»), слава котрого припала на спад сексуальної революції (що поробиш — СНІД) у Європі, з характерними для занепаду ознаками агонії: патологічною відвертістю, викликом, епатажем. При всіх достоїнствах, усе це нагадувало балаган під час чуми і наслідки зловживання наркотиками, алкоголем, сексом. Одним словом — життям. Можливо, в цьому й ховалася причина колосального успіху «Армії коханців».
У новому проекті Барда — VACUUM — відсутні надрив і розгнуздана веселість п’яної матросні. Замість цього з’явилася холодність, відчуженість і більша увага безпосередньо до музики. Але не можна сказати, що VACUUM — це щось діаметрально протилежне «Армії коханців» — змінити і зрадити себе складно. На мій погляд, змінилися тільки засоби відображення, стилістика. Музичне оформлення стало жорсткішим, але таким же виразним, а картинка у відеокліпах залишилася настільки ж провокаційною. Чого тільки варті демонстративні проділи зачісок Олександра Барда і вокаліста Маттіаса Ліндблома на лівий бік. Так було дуже модно, якщо не зраджує пам’ять, у Німеччині у 30-х, здається, роках.
Зміну форми й тематичного кругозору (зацикленість на сексі змінилася захопленням фізикою) не можна назвати таким уже великим кроком уперед, але, що найголовніше, зухвалу, на рівні маргіналій, сексуальність змінила еротичність. А це передбачає, щонайменше, глибину і велику серйозність.
