Важко вибрати!

В інтерв’ю журналу «Стиль» флорист із Петербурга Володимир Берм’яков щодо захоплення мистецтвом прикрашати банальну буденність квітами висловився так: «Квітникова культура починається тоді, коли квіти вирощують без користі, аби ними милуватися». Традиційно вона вважається найбільш притаманною таким країнам, як Швейцарія, Німеччина, Голландія, Данія, Японія. Зважаючи ж на те, що через брак коштів в Україні бути естетом може собі дозволити далеко не кожний, можна припустити, що звичайного обивателя ця культура поступово перестає стосуватися. Проте це припущення днями втратило будь- яку вагу після відвідин третьої спеціалізованої міжнародної виставки «Індустрія квіткового бізнесу».

Відверто кажучи, інтерес наших співгромадян до такого, здавалося б, недоцільного виду людської діяльності, як вирощування квітів та мистецтва вміння їх вдало комбінувати, був більш ніж очевидним. Ажіотаж анітрохи не стихав протягом триденної діяльності виставки, а її відвідувачів далеко від «Українського дому» виказувало листя щойно придбаних екзотичних квітів. І хоча, в принципі, око українця призвичаєне до яскравості та до деякого культу рослин, мистецтво складання композицій з квітникового матеріалу, що демонстрував голландський майстер, було вдивовижу.

Мартін ван Берген без зайвої скромності назвав себе найкращим флористом Голландії. Він зазначив, що флористика як мистецтво має глибоке коріння в їхній країні. А офіційні школи флористики існують в Голландії понад п’ятдесят років. «Потрібно мати знання про кольори, форми, матеріали, які ви використовуєте, техніку. Але окрім цього все інше дається зверху, цього навчитись неможливо. Це — дар, — говорить Мартін про свою справу, — і, мені здається, я народився флористом, зацікавився квітами, ще коли був маленьким і працював у саду в батьків».

Композиції Мартіна не просто незвичайні й химерні, кожна має якусь свою особливу енергетику. Він говорить, що може створити з квітами що завгодно, а подобаються йому будь-які рослини і кольори. Проте для Мартіна найсуттєвішим у їх виборі є пора року. Наприклад, восени майстер не любить працювати з тюльпанами, а творить виключно з осінніми рослинами і квітами: хризантемами, листям, гарбузами, кукурудзою, маленькими ягодами, фруктами. Саме вони й складають специфіку цієї пори року. У флористиці, як і в будь–якому мистецтві, щось завжди змінюється: воно збігається з модою на одяг і внутрішнім оформленням інтер’єру. З цим пов’язані кольори і комбінації. Зимою поширені темні, чорні кольори в комбінації з білим. Мартін зазначає, що зараз дуже популярними є тенденції, що походять з кіноіндустрії: енергетика «Володаря кілець» та «Гаррі Поттера» відчувається і в композиціях. А такі матеріали, як корені, кора дерев, поєднання традиційних квітів з екзотичними, створюють мрійливий і фантастичний настрій.

В Україні теж існують досить тверді й питомі передумови для усталення флористичного мистецтва, варто лише згадати декоративно- прикладне мистецтво та живопис. І на думку спеціаліста сектора ландшафтного дизайну Національного комплексу «Експоцентр–України» Тетяни Хоменко, воно дедалі стає більш запитаним. Особливостями українського стилю у флористиці, зазначає Т. Хоменко, є мінімальне використання допоміжного матеріалу. Також вітчизняна флористика, на відміну від голландської, є більш приземленою, спокійною, простою і зрозумілою українському менталітету. Популярністю продовжують користуватися класичні круглі та трикутні букети, а разом з традиційними кольорами (червоним, жовтим, синім, білим) деякої оригінальності композиціям надають зеленаві, бузкові та рожеві тони. На думку флориста, для витворів мистецтва з квітів можна використовувати все, починаючи від звичайної зелені, листя, голих гілочок, чорнобривців, польових квітів і закінчуючи екзотичними рослинами. А примусити народ ахати від подиву можна і трьома гвоздичками, з якими можна зробити шалений об’єм і приголомшливі лінії. Головне — натхнення і творчий задум.