«Великий німий» знов у Києві
З 12 по 15 грудня в київському кінотеатрі «Зоряний» проходиме II Міжнародний фестиваль німих фільмів.
Сім країн представили стрічки для демонстрації в нашій столиці. Глядачі зможуть побачити фільми таких видатних режисерів, як Френк Капра, Микола Шпиковський, Акі Каурісмякі та інші. Це роботи, які створені в 20 ті роки минулого століття. Саме в той час формувалися основні кіножанри: мелодрама, комедія, пригодницькі стрічки; була започаткована мультиплікація. У різних країнах (Італії, Німеччині, Франції, Росії, Америці) в кіно з’явився ряд експериментальних напрямів, почалися пошуки в монтажі фільмів. Наприклад, в рамках «авангарду» знімалися абстрактні мультиплікації, народилась «кольорова музика», робилися колажі, з’явилися сюрреалістичні картини. Поступово виразні засоби, які використовували автори німого кіно, привели до того, що митцям стало замало використовувати лише міміку та жести. Композиторам ставилося завдання писати більш складні партитури, а в 30-ті «великий німий» стає вже здобутком історії — з’являється звукове кіно: з синхронним звуком, шумовими ефектами, діалогами героїв.
На київському фесті організатори зробили програму, в яку включили цікаві картини. Сюжети і теми стрічок — найрізноманітніші. На сеансах сподіваються відтворити атмосферу тих давніх часів, коли екран був німий, а в залі звучала музика, яка допомагала краще сприймати побачене. До кожної картини — окремо підібраний музичний ряд. Мелодії виконуватимуть українські музиканти. Спеціально на фестиваль запросили французьку композиторку Анн-Марі Фіжаль (автора музики до фільму Ф.В. Мурнау «Палаюча земля», Німеччина).
До уваги глядачів представлені: швейцарські стрічки «Дитячі обличчя» Жака Фейде та «Покликання Андре Кареля» Жана Шу, «Субмарина» Френка Капра (США), «Звільнений вояк» Бели Балога (Угорщина), «Юха» Акі Каурісмякі (Фінляндія) та «Шкурник» Миколи Шпиковського (Україна). До речі, Микола Григорович дебютував у кіно комедією «Шахова гарячка» в 1925 році як сценарист і співрежисер (класика радянського кінематографу Всеволода Пудовкіна). Шпиковський зняв чимало картин і написав багато сценаріїв для документальних і наукових стрічок. Картина «Шкурник» датована 1926 роком. Після неї в творчому доробку режисера були: «Чашка чаю», «Знайоме обличчя», «Гегемон», «Троє з однієї вулиці» та інші. В роки Вітчизняної війни М. Шпиковський був редактором фронтового відділу Центральної студії кінохроніки. Те, що ми можемо бачити різні обличчя війни, — величезна заслуга Миколи Григоровича і його колег, військових операторів та журналістів. Разом з Юлієм Райзманом Микола Шпиковський створив документальні картини «До питання про перемирення з Фінляндією» і «Берлін». А в мирний час Микола Григорович зняв такі різні роботи: «На полях Кубані», «Дочка Малого театру», «Букет квітів» та інші, в яких режисер зумів передати різнобічні картини, ілюструючи тодішнє життя країни.
Вперше Міжнародний фестиваль німого кіно в Києві відбувся два роки тому. Нині він проходить завдяки підтримці посольств Фінляндії, Угорщини, Нідерландів, Швейцарії, Французького культурного центру, Інституту Гете та Швейцарської культурної програми в Україні.
