ВЕРНIСАЖ

Одкровення експресіоністки

У галереї «Дім Миколи» проходить персональна виставка львівської художниці Алли Гончарук. Її живопис надзвичайно різноманітний, але це не дещо легковажне «перепурхування» з манери на манеру і навіть не експеримент, що перетворюється іноді на самоціль. Творчість Алли Гончарук — логічний, а головне — гранично чесний і безкомпромісний шлях, постійний пошук відповідей на запитання, про масштаб яких дають уявлення навіть назви створених нею циклів — «Смерть людини», «Грішний ангел», «Життя Марії», «Музиканти». У роботах львівської художниці справедливо вбачають продовження традицій німецького експресіонізму з його гострою виразністю й лаконізмом, а їх урочиста, але не пафосна монументальність додає символічного звучання і подіям, що відбуваються на небесах, і сільському святковому танцю.

Медитативні казки

Київська художниця Ірина Тернавська працює у двох техніках, у чомусь близьких, у чомусь принципово несхожих — живопис і розпис на шовку. Однак на нинішній персональній виставці, що відкрилася в галереї «36» на Андріївському узвозі, всі роботи створили єдиний, дивовижний суцільний простір, сповнений гармонії та казковості.

Творчість Ірини Тернавської визначається (хоч, звісно, не вичерпується) двома найважливішими поняттями — спокій і диво. Спокій — це нескінченні таємничі долини з туманними озерами та пагорбами м’яких контурів або незнані «південні землі» з маленькими білими містами коло величезного синього моря. Тут мешкають всезнаючі, але мрійливі й у чомусь зворушливо-беззахисні герої художниці, які носять іноді східні, частіше абсолютно фантастичні вбрання. А диво — це зустрічі, що відбуваються в цьому величезному та прекрасному, хоч і трохи сумному світі люблячих і любимих.