«Він – невичерпний...»

У львівському Палаці мистецтв відкрилася нова фотовиставка відомого львівського фотомитця Йосипа Марухняка, присвячена 205-й річниці від Дня народження Тараса Шевченка. Це вже десята фотовиставка, яка вкотре підтверджує, що Шевченкіана — провідна тема творчості цього фотомайстра. Пізнання Шевченка, відкриття Шевченка як Поета і Пророка відбувається постійно, повсякчас, і цим фотомайстер ділиться з глядачем. Не лише львівським. Світлинна Шевченкіана  Йосипа Марухняка в різні роки і під різними назвами експонувалась у Києві, Каневі, Мінську, Дрогобичі: «Ну що б, здавалося, слова...», «Натхненні Кобзарем», «Тарасовими шляхами», «Шевченківськими місцями Білорусі», «Тарас Шевченко на Львівщині (пам’ятники)», «Свою Україну любіть...», «Любітеся, брати мої, Україну любіте...», «З Кобзарем на прощу. В Україну».

Цьогорічна Марухнякова Шевченкіана продовжує тему «Натхненні Кобзарем», бо на світлинах бачимо скульптора і його роботу — портрет Шевченка, бачимо сучасного поета, який читає вірші Кобзаря, колекціонера, який знайшов  цікавий вишитий портрет Шевченка, і ця ниточка продовжується, тягнеться зафіксованими моментами: тележурналіст і Шевченко, телеоператор і Шевченко, чиновник і Шевченко...

Ще один блок цьогорічної Шевченкіани Марухняка формують світлини, які уже стали історією: конкурс на кращий проект пам’ятника Шевченкові у Львові, де зафіксований тодішній мер міста Богдан Котик, або ж відкриття пам’ятного знака Кобзареві у місті Жовква 1995 року. Ці чорно-білі світлини суттєво виділяються на тлі інших.

...У краєзнавчому музеї «Берегиня» в місті Бурштин на Івано-Франківщині туристам показують обгорілий  Кобзар і розповідають зворушливу історію його врятування із вогню на Східній Україні. Це не пройшло повз фотооб’єктива Йосипа Марухняка, як і те, коли до Народного музею Тараса Шевченка у Львові завітала львів’янка і подарувала вишиті на шовку портрети Шевченка і Франка...

«Тарас Шевченко мене надихає постійно, — каже фотомитець. —   Він — як живий. Він — невичерпний, і тому я постійно звертаюсь до нього. Мені уже навіть закидають: «Та скільки можна ж про Шевченка?» Та безконечно. Бо він не просто найвидатніший український поет. Він  ще й талановитий художник і гравер, академік, філософ, пророк, геній, національний герой, лідер нації,  який заміняє того, на якого сьогоднішня Україна не спромоглася».

«Йосип Марухняк — фотохудожник з панорамним охопленням духового простору життя, автор, що тяжіє до філософічних і соціокультурних рефлексій з історії та повсякденності, — говорить Роман ЯЦІВ, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, професор, заслужений працівник культури України. — Взаємодія опції громадянської свідомості з екзистенцією виводить його на масштабні смислові конфігурації тематичних циклів. Одним із них став позачасовий, культурософський вимір постаті Тараса Шевченка. Під єдиною художньо-естетичною програмою зібралося кілька автономних змістових (тематичних) груп світлин...»