Вражений і захоплений

Проєкт «Карпати плюс» київського художника демонструють у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького – у Палаці Лозинського (вул. Василя Стефаника, 3).

«Картини Олексія Аполлонова впізнаються одразу. За одним-єдиним доторком пензля, за першою-ліпшою рискою. За будь-якою деталлю», – вважає мистецтвознавець Олег Сидор-Гіберлінда. І додає, що Аполлонов уже в зрілому віці радикально змінив образну систему, лишаючись при тім вірним внутрішньому творчому вектору.

Олексій Аполлонов досить давно відомий як автор нестандартно-медитативних ландшафтів, сцен «dolce vita» (солодкого життя. – Т.К.) у ключі новочасного експресіонізму.

«Здавалося, тим можна було би вдовольнитися, та автор вирішив інакше. Результат його пошуків перед вами: за пів декади – майже десяток серій, нині переформатованих і об’єднаних новим титлом «Карпати», та кілька виразних малярських «післямов» попереднього року-півтора: «Басейн», «Парк Юрського періоду», «На річці Сновидінь», «Лебедине озеро», – зазначає  Олег Сидор-Гіберлінда. – Наскрізною темою «Карпат» є тема єдності універсуму, для якого (як і для справжнього митця, в нього заглибленого) не існує предметів незручних, непотрібних, неоковирних. Автор наче кидає цьому універсуму «тихий виклик», створюючи свій персональний і дуже нетрадиційний мікрокосмос».

Олексій Аполлонов от-от ювіляр – невдовзі, у квітні, святкуватиме 60-річчя.

Народився у Києві в мистецькій родині. Вчився в художній студії майстра українського модерну Віктора Зарецького. Закінчив Українську академію мистецтва (тепер – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Спеціальність – монументальний живопис (клас Віктора Шаталіна).  Член НСХУ.

З 2012-го – член-фундатор неформальної творчої групи столичних художників «Синій жовтень», до якої входять Олена Придувалова, Ахра Аджинджал, Олексій Белюсенко, Матвій Вайсберг та Борис Фірцак. Провадить активну виставкову діяльність у Києві. Також є учасником групових експозицій в Україні, Литві, Польщі, Франції, Грузії, Швейцарії, Греції, Болгарії.

Твори Олексія Аполлонова зберігаються в колекціях Національного музею «Київська картинна галерея», Запорізького обласного художнього музею, Херсонського обласного художнього музею ім. Шовкуненка, Українському католицькому університеті (Львів). У палітрі жанрів митця – примітивізм, абстрактний, нефігуративний живопис, портрети й натюрморти, сюжетні композиції, пейзажі.

В кількох інтерв’ю Олексій Аполлонов зазначав, що художник має бути враженим і захопленим. Також наголошував на тому, що праця художника – це ремесло: «А всяке ремесло – це робота. Із Середньовіччя тут нічого не змінилося. Усе має право бути, все цікаве, все гідне уваги, і ніяких проблем я з тим не бачу. Але поки є стіни, то картини на них мають бути. Поки є стіна – є художник».

Проєкт «Карпати плюс» триватиме у Львівській галереї мистецтв (вул. Василя Стефаника, 3) до 8 березня, отож оглянути виставку, відповідно – оцінити мінімалістичні творчі методи, роботу з кольором і лаконічні композиції картин Олексія Аполлонова встигнуть  всі охочі. Було б бажання.

Принагідно: поруч із вернісажем «Карпати плюс» у Львівській галереї мистецтв демонструють виставку «Моя Ітака» товариша Олексія Аполлонова – Олексія Белюсенка. (Отаке було прохання митців до адміністрації ЛНГМ – відкрити виставки поруч і одночасно).

Розповідь про проєкт  Белюсенка  – у наступних числах «Дня».