«Я думаю стати місіонером...»
11 червня 2005 року закінчилася кар’єра великого чемпіона і баламута Майка Тайсона
Сумно, коли падають зірки. Можливо, ви і встигнете загадати бажання, але їм уже все одно. Ці бажання з ними вже не пов’язані. Вони виконали свою історичну місію. Тиждень тому закотилася зірка Кості Цзю, великого чемпіона, російського австралійця, людини з «великим серцем». Десять років він тримав у страху свою першу напівсередню вагу, відтоді як 1995 року буквально втоптав у паркет Джейка Родрігеса в своєму першому титульному бою. Після цього він ще 15 разів підтверджував свою перевагу, поступившись за цей час лише один раз. Але немає непереможних чемпіонів (за винятком одного — важковаговика Роккі Марчіано, який своїм винятком лише підтверджує правило), і всі коли-небудь програють. 35-річний Костя поступився прямолінійному, «брудному», але молодому і мотивованому бійцю з Англії Ріккі Хаттону, за своєю манерою ведення бою більше нагадував атлета з вільної боротьби.
Багато в чому недільна поразка Майка Тайсона перегукується з Костіною. Втомлений від постійних боргів, в’язниць, судових розглядів, стервозних жінок і від життя як такого, «залізний» Майк програв сірій посередності — ірландцю Кевіну Макбрайду. Не хочеться, та й не треба описувати перипетії бою в рідному для Майка Вашингтоні. Ті, хто стежить за його кар’єрою, і так чудово розуміють, що Тайсон програв від функціональної неготовності, як це вже з ним сталося в бою з Денні Вільямсом. 38 років — вік для боксу більш ніж солідний. Варто пригадати хоча б мудрого Льюїса, який пішов у 37 переможцем, не реагуючи на заклики до повернення. Або, що більш показово, перед очима є інша легенда — «дідусь» Евандер Холіфілд, що програв п’ять зі своїх восьми останніх боїв.
А втім, в Америці, як ніде, вміють пам’ятати своїх героїв. На прес-конференції переповнена зала спробувала влаштувати Майку стоячу овацію. Екс-чемпіон їх утомлено перервав фразою «Я їх і так вже достатньо наслухався в житті». Він був пригнічений і задумливо сказав: «Я не хочу ганьбити бокс, програючи бійцям такого рівня. Мені більше не хочеться битися. Прошу вибачення за те, що розчарував усіх, мені шкода, що глядачі не можуть отримати свої гроші назад». Коментуючи свою відмову від виходу на сьомий раунд, Майк сказав те, від чого, як від переламаної руки, виступають сльози на очах: «Я зрозумів, що мене просто починають бити. У мене ще є сили, щоб займатися у спортзалі і тримати себе в формі, але я більше не можу битися». Його б’ють! Колись він, який довгі роки тримав весь дивізіон у страху, мав це сказати, але все одно вірити в це не хочеться. Він йде з боксу, і це вирішено.
Його «кар’єра» почалася в 11 років, коли один із сусідських хлопчиськ, на кілька років старший за нього, вирвав у нього з рук улюбленого голуба і відірвав йому голову. Оскаженілий Майк уперше виявив свою знамениту вдачу і побив кривдника. Так він завоював повагу старших, які прийняли його до своєї неблагополучної компанії. Крадіжки і бійки довели його до спецінтернату. І ось там сталася доленосна зустріч. Інтернат відвідав і спробував наставити дітей на праведний шлях Мохаммед Алі. Після цього, зізнається Майк в одному з інтерв’ю, його майбутнє було вирішено наперед. Він почав тренуватися і вже в 13 років важив 80 кг і володів джебом, який валив з ніг дорослих чоловіків. Його перший тренер привів його до легендарного тренера Касу Д’Амато. Той, виявивши чемпіонські задатки, не тільки став посилено займатися з ним, але і після смерті матері Тайсона оформив над ним опікунство. 84- го року перед Майком почала вимальовуватися перспектива виступу на Олімпіаді. Але у відборі він двічі поступився Генрі Тіллману, який пізніше і став олімпійським чемпіоном. До речі, вже в профі Майк переконливо реваншував.
На професійний ринг Майк уперше вийшов у березні 1985-го. І вже після 3-4 боїв про нього заговорили як про майбутнього чемпіона. Все так і трапилося. У своєму 28 бою він нокаутував чемпіона WBC Тревора Бербіка, ставши наймолодшим чемпіоном світу в історії боксу. Йому тоді ледве виповнилося 20 років. Після Бербіка були Тоні Таккер, легендарний Ларрі Холмс, Майкл Спінкс, Френк Бруно... Кращі бійці дивізіону на той момент, та й в принципі одні з найсильніших за історію. Першої поразки абсолютний чемпіон світу зазнав на початку 1990-го. Нічим не примітний Джеймс Дуглас відправив його в нокаут на очах японської публіки (бій проходив в Токіо). Але це лише розлютило Тайсона, і він видав ще одну приголомшуючу серію з 4 боїв, у яких двічі перемагав сильного Донована Раддока.
І після цього в житті чемпіона стався епізод, що вирвав його з нормального життя більш ніж на три роки. Майк завжди полюбляв жінок і не особливо церемонився зі слабкою статтю. Влітку 1991 року він відвідав конкурс краси «Міс Чорна Америка», де познайомився з однією з учасниць — Дезіре Вашингтон. Він вирішив позалицятися до неї. Красуня була не проти, покаталася на його машині, а ввечері піднялася до нього в номер. На наступний ранок заплакана Вашингтон заявила, що Тайсон її згвалтував. Незважаючи на масу непрямих доказів і показання свідків, які підтверджували, що все сталося за обопільної згоди, суд пристав на бік потерпілої, і Майка було засуджено до шести років ув’язнення, з яких відбув близько трьох. На свободу він вийшов лише в березні 1995 року. У в’язниці Тайсон не просто сидів, а й намагався розвиватися. У результаті звідти він вийшов великим прихильником Че Гевари (на честь якого зробив татуювання), Мао Цзедуна, а також прийняв іслам, як і багато років до нього його «духовний наставник» Кассіус Клей, він же Мохаммед Алі. Новітню історію любителі боксу пам’ятають. Пам’ятають і відкушене вухо Холіфілда, і поразку від Льюїса, і 49 секунд «слави» Кліфорда Етьена, за які його Тайсон уклав на паркет. Пам’ятатимуть і дві його останні поразки від бійців, яких у молоді роки Майк джебами викинув би не те щоб за межі рингу, а й арени.
11 червня 2005 року закінчилася кар’єра великого чемпіона і баламута Майка Тайсона. «Я думаю стати місіонером, — говорить він тепер, — я просто хочу допомагати комусь, займатися корисною справою. Якщо я не роблю цього, я відчуваю себе емоційно мертвим».
Емоційно якщо не мертвими, то спустошеними після цього відчули себе мільйони любителів боксу в усьому світі. Майк залишився однією з тих небагатьох падаючих «зірок», коли хочеться загадати бажання, пов’язане саме з нею. Надто вже яскраво світила.
