«Я сама!»

Ведуча: Здрастуйте, дорогі жінки! Сьогодні ми поговоримо про імпічмент і його роль у нашому житті. Не секрет, що більшість чоловіків, які досягли певного становища у суспільстві, бояться імпічменту навіть більше, ніж геморою. Про нього говорять у підворітті підлітки, про нього шепочуться у лазнях зрілі мужі, його бояться підчепити, вирушаючи на відпочинок до Криму. Сьогодні, коли завдяки телебаченню ми вільно обговорюємо такі складні проблеми, як проституція, гомосексуалізм, секвестр і бюджет, тема імпічменту досі вважається ганебною. Чоловік, тим більше, коли він похилого віку, дуже хворобливого переживає. Як уникнути імпічменту? Що робити, якщо імпічмент все-таки вразив вашу сім’ю? Сьогодні ми спробуємо разом із вами знайти відповіді на всі ці животрепетні запитання. А допоможе мені в цьому наша сьогоднішня героїня, яку, за дивним збігом обставин, також звуть Юлія.

Скажіть, як ви зважилися сказати своєму обранцеві про імпічмент?

Юлія: Розумієте, це не мій обранець!

Експерт: Він що ж, вас змушував до спільного проживання?! А я думав, що все було за обопільною згодою.

Юлія: І не тільки мене! Я довго терпіла, але більше не могла мовчати!

Ведуча: І що послужило поштовхом?

Юлія: Цього літа я підрахувала і проконтролювала його витрати. Виявилося, що величезні суми йшли не до нашого сімейного бюджету, а наліво. Звичайно, мені було нелегко зважитися. Багато жінок, що опинилися в моєму становищі, бояться втратити годувальника, і не подають на імпічмент. «Нехай хоч який, але зате свій», — думають вони. Я вважаю, що це — неправильно.

Ведуча: А як ви маєте намір забезпечувати себе?

Юлія: Я сучасна, ділова жінка, непогано заробляю і цілком здатна сама прогодуватися.

Експерт: І все-таки я б радив пошукати шляхи до примирення. Краще солом’яна згода, як золота звада! Запросіть його в ресторан або влаштуйте вдома інтимну вечерю при свічках, оточіть увагою і турботою. Зрозумійте, адже йому зараз також дуже нелегко.

Юлія: Я намагалася, але він і слухати не хоче! Я почала боятися, що він буде витрачати не тільки свої, але й мої гроші.

Ведуча: Ось у такій непростій ситуації опинилася наша героїня. Давайте запитаємо у наших гостей-чоловіків, що вони думають з цього приводу. Назвіться, будь ласка.

1-й чоловік: Мене звуть Білл. Я приїхав здалеку. Дозвольте, користуючись нагодою, передати привіт моїй дружині, дочці та улюбленому собаці.

Ведуча: Вам доводилося відчувати імпічмент?

1-й чоловік: Поки Бог милував! Хоча, якщо говорити відверто, кілька разів мені здавалося, що до нього, як до Потомака — рукою подати!

Учасниці передачі: Подати, подати! Подайте хто, скільки може, на підтримку нашого сімейного бюджету!

Ведуча: Ви, напевно, також не всі гроші в сім’ю приносили?

1-й чоловік: Все до копійки! У нас із цим суворо! Я трохи було не постраждав за любов до прекрасного. Права була дружина, коли говорила: «Доведе вона тебе до цугундера!» Тобто до імпічменту. Але зараз, завдяки підтримці сім’ї, все найважче вже позаду. І ви знаєте (вибачте, звичайно, за таку інтимну подробицю), мій рейтинг зміцнів і навіть дещо збільшився в розмірах.

Експерт: Послухайте, що розумна людина говорить! Я б також порадив не поспішати. Скільки ви живете разом?

Юлія: Трохи більше трьох років.

Експерт: Ось! А наука сексопатологія, яку я маю честь тут представляти, стверджує, що для шлюбу, особливо важкі й вирішальні — перші чотири роки. Тому давайте зачекаємо з імпічментом, хоча б до наступного літа.

Ведуча: Рекламна пауза!

«У містечках Вілларіба і Віллабаджа сьогодні свято: «Прийняття бюджету на 1999 рік». На міських майданах смажать котлети по-київськи. Після свята — голосування із бюджету. Але спочатку треба помити посуд. За цим заняттям парламентаріїв застає осінь, зима, весна і, нарешті, літо 1999 року. У Вілларібі все ще миють посуд, а у Віллабаджі бюджет прийнято! Вся справа у новому...»

Ведуча: Ми знов у студії шок-шоу «Я сама!» Давайте дізнаємося думку нашого другого гостя. Назвіться, будь ласка!

2-й чоловік (незадоволено): Вічно я другий! А звуть мене Геннадій, можна просто Гена. Я також приїхав здалеку і хочу передати полум’яний партійний привіт місцевим товаришам! Я повністю згоден з Юлею: Даєш імпічмент! А приводів для нього наші мужики подають більш ніж досить: пиячать, братів і сестер розганяють, пуляють здуру куди заманеться. Тим більше, що зараз не старорежимні часи, коли наші були при владі. Зараз, слава Богу, демократія! Хочеш — імпічмент, не хочеш — давай ділитися портфелями!

Експерт: Не слухайте його, Юля! Все владнається. Адже і Москва не відразу будувалася. І потім: ну виженете ви його зараз, а де іншого знайдете?

Юлія: Чесно кажучи, у мене вже є на прикметі один кандидат.

(Ліва частина залу плеще в долоні, права — незадоволено свистить)

Ведуча: Отже, думки в студії розділилися. А як ви думаєте? Чи потрібен нам зараз імпічмент? Пишіть нам, дорогі телеглядачі (тим більше, що вже збирають підписи «за» і «проти»). А ми прощаємося рівно на один тиждень. Тема наступної передачі: «Криза у фінансово-сімейних стосунках» (хотіла б я знати, хто пише для нас всі ці ідіотські сценарії?!) Щастя вам, жінки!

№174 12.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»