Ин’єкція справжнього життя
Фонд «Мистецтво, культура та наука» і ЮНІСЕФ в Україні оприлюднили підсумки проекту «Діти вулиці»
Викладач хімії Євген Науменко розповідав про неписьменного шестирічного хлопчика, який ставив питання на рівні дев’ятикласника. І якщо більшість вихованців цікавилась переважно вибухами та різнокольоровими димами, малюк, з яким педагог проводив кількагодинні індивідуальні заняття, прагнув пізнати глибинну суть хімічних процесів. І напевне, що за більш сприятливих обставин цей маленький «Мєнделєєв» міг би стати окрасою найпрестижнішого ліцею.
На жаль, цим вихованцям притулку життя не часто дарувало шанс отримати принаймні невелику частину того, що є в їхніх ровесників. У відповідь на лекції з права, які читала їм Галина Орлова, діти пропонували їй власні лекції.
— Виявилось, що вони знають про право, а вірніше, про порушення прав, значно більше, ніж я,— розповідає Галина.— Всі неабияк зацікавилися книгою, де йшлося про права дітей, зазначені в Конвенції ООН. «Подаруйте нам цю книгу — ми будемо показувати її в міліції». Таким чином, я зрозуміла, що перш ніж читати лекції цим дітям, непогано було б провести правовий «лікнеп» серед деяких дорослих.
Те, що життя явило цим дорослим дітям найпохмурішу свою іпостась, не завадило їм зберегти якнайгостріше відчуття життя, надзвичайну чутливість до оточуючого світу. Про цю феноменальну здатність незамуленого погляду на світ свідчать передусім творчі роботи вихованців майстер-класу з живопису та фотографії. Близько шестидесяти їхніх творів склали експозицію виставки, з якою бажаючі вже могли ознайомитись у ці вихідні в Хрещатому парку столиці. З першого липня роботи вихованців «Світлого дому» експонуватимуться в київській галереї «РА». В майбутньому, як мріють організатори, виставку зможуть побачити у багатьох містах України, і, можливо,— за кордоном.
Навіть на перший погляд, деякі з робіт, особливо живописні, цілком могли б скласти конкуренцію роботам професійних митців. Але організатори проекту не мають на меті влашовувати художні аукціони. Принаймні доти, доки щонайбільше людей не побачать, які дивовижні результати може спричинити навіть маленька ін’єкція нормального життя у середовище тих, кого ми всі поспішили записати у аутсайдери.
