З особливим, ідейним, звучанням
У Львові демонструють часомір роботи сімейного скульптора Наполеона ІІІ
Цінний за художніми якостями та цікавий за ідейним змістом годинник на камін французької роботи середини XIX століття перебуває у постійній експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15).
Виготовлений з мармуру та оздоблений бронзовими скульптурами авторства відомого французького скульптора, живописця та графіка Жан-Батиста Карпо (1827 – 1875). Про це «Дню» розповів завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій Колотай. «Митець прожив лише 48 років, але залишив по собі величезний творчий спадок, – говорить музейник. – Мав власне ательє. Відомий тим, що створив скульптурну групу «Танець» на фасаді Гранд-опери у Парижі та декор фасадів для павільйону флори у палаці Лувр, також – фонтан у Люксембурзькому саду».
Син простого каменяра з Валанс'єна, Жан-Батист Карпо спромігся стати одним із головних творців при імператорському дворі. «Скульптор усмішки» і «Художник руху» – так найчастіше називали офіційного портретиста Наполеона ІІІ й автора знакових паризьких монументів цієї епохи.
«Годинник задуманий як комплект, що складається із самого часоміра та двох свічників з канделябрами, – розповідає Андрій Колотай. – У центральній композиції розміщено жіночу скульптуру – персоніфікацію Батьківщини (є напис – PATRIE). У динамічній позі з мечем у руці вона оберігає мирну працю, спрямовану на розвиток науки і культури. Праворуч від неї – предмети, що символізують науку (книга), мистецтво (палітра), техніку (шестерня). Зліва – символи війни: вогонь, ядра, гармати. Поруч – клеймо та підпис автора (J. B. CARPEAUX)».
Канделябри вирішені двома жіночими постатями (зліва – образ війни, справа – образ миру). Кожна тримає у високо піднятій руці свічник. Постать війни – з мечем у руках, з агресивним виразом обличчя, стоїть на символах науки, технічного прогресу та мистецтва. Постать миру тримає пальмову гілку – символ миру, топче воєнні символи – шолом і зброю, тим самим наче засуджуючи насильство.
«Надзвичайно тонка психологічна характеристика скульптур надає цілій групі особливого звучання, ясно і чітко передає ідейний зміст твору», – зазначає Андрій Колотай. І додає, що годинник роботи Жанна-Батиста Карто Музей етнографії успадкував від свого попередника – Міського промислового музею, створеного 1874 року.
Ходіть до музеїв – дізнавайтеся і розвивайтеся. І, звісно, читайте газету «День» – ми маємо чим зацікавити!
Author
Тетяна КозирєваРубрика
Тайм-аут