Збирання руських земель у єдину Татаро-монгольську державу

Великий князь Московський Іван Данилович Калита ходив із торбою світом, але не жебрачив, а, навпаки, гроші роздавав, тому що у ті часи, аби робити справи, потрібно було постійно комусь давати на лапу. Так він ходив і давав, збираючи руські землі у єдину поки ще татаро-монгольську державу.

Володарем усієї Русі на той час був хан Узбек. Не за національністю узбек, а на ім'я. І такий то був видатний хан, що його ім'ям назвали цілу національність.

У Росії на той час лише хан був усієї Русі, а руські князі - кожен свого окремого, або, як їх називали, удільного князівства. І розподіляв ці князівства між князями хан Узбек. Ось чому йому доводилося і на лапу давати, і доносити на своїх рідних та близьких, аби їм не дісталося князівство. Поїдеш до орди, настукаєш на князя Володимирського, приєднаєш до Москви Владимир. Настукаєш на князя Тверського - приєднаєш Твер.

Чудовий був князь Олександр Тверський, найдобріша, найчесніша душа, а що робити? Треба ж руські землі у єдину державу збирати. Нехай поки не руську, а татаро-монгольську, але це байдуже. Тим більш, що татаро-монголи також народ не чужий, вони внесли всій внесок у майбутню історію Росії. Приміром друг Івана Калити татарський мурза Чет вніс величезний внесок у особі самого царя Бориса Федоровича Годунова, який був прямим нащадком мурзи, що позначилося на його державній діяльності.

Якби не татаро-монголи, невідомо, чи вдалося б зібрати руські землі у єдину державу. Тут потрібне було татаро-монгольське ярмо, аби зібрати спочатку всі землі під ярмом, а потім скинути ярмо - і ось вона, навіки об'єднана єдина велика Русь. Погано лише, що ярмо скинути ніяк не вдається. Татаро-монголів скинемо, це так, але ярмо, ярмо - воно залишиться!