Жовківський іконостас відреставровано

Виставка «Іван Руткович. Жовківський іконостас» знайомить із творчістю видатного художника та вперше в повному обсязі представляє ікони та фрагменти декоративного різьблення іконостаса церкви Різдва Христового з Жовкви. Український маляр Руткович — представник жовківської малярської школи, 310 років тому (усього за два роки — 1697 — 1699 рр.) створив іконостас для церкви Різдва Христового в Жовкві. Це найвеличніша сакральна пам’ятка другої половини XVII століття, яка зберігалася в місті — на той час великому осередку українського сакрального мистецтва до середини XIX століття. Згодом, з невідомих причин, іконостас перевезли до сусіднього села Нової Скваряви. За однією версією, це сталося перед 1833 р., тобто до того, як в Жовкві сталася велика пожежа, яка завдала шкоди міській церкві. За іншою — Жовківський іконостас потрапив до Нової Скваряви вже після згаданої пожежі, чим, власне, й пояснюється втрата частини ікон і декоративних різьблень ансамблю.

У Новій Скваряві іконостас було зібрано зі значними порушеннями первісної структури. У 20-х відомий дослідник українських іконостасів Я. Константинович першим звернув увагу на унікальний витвір сакрального мистецтва.

— У Національному музеї ім. Шептицького збереглися світлини й рисунки Константиновича, на підставі яких науковці стверджують, що вже тоді в іконостасі були відсутні деякі фрагменти декоративного різьблення й навіть частина ікон, місце яких займали інші твори мистецтва, написані в різні часи, — розповідає працівник музею Роман ЗЕЛІНКО. — Прикро й те, що під час перебування Жовківського іконостасу в Новій Скваряві було нефахово проведено його реставрацію, і пам’ятка сакрального мистецтва зазнала незворотних пошкоджень: сліди втручань — численні механічні пошкодження — були помітні як у живописі, так і на різьбі, а на окремих сакрально-художніх творах шар живопису (здебільшого на ликах святих) було знято до авторського рисунку.

Із часом художні твори Жовківського іконостаса потемніли, змінився колорит (хоча позолота збереглася ідеально), тому парафіяни з села Нової Скваряви передали його в 1937 році до Національного музею у Львові. Слід зауважити, що саме з цього року ніхто не бачив повної реконструкції Жовківського іконостаса. Реставраційні роботи до цьогорічної виставки проводились з 2006-го, і працювало 23 реставратори, з них 15 — майстри темперного малярства.

Реставрація Жовківського іконостасу проходила доволі складно, оскільки це монументальний сакральний твір (10,85 х 11,87 м) з багатою колористикою, — продовжує свою розповідь реставратор Національного музею. — Знищене, навіть вигнуте було сакральне зображення «Зняття з Хреста» і одна ікона, яка з часом дуже потемніла, нерозкрита реставраторами, хоча є припущення, що на ній зображено усікновення голови Івана Хрестителя. Колектив реставраторів під керівництвом В.Мокрія в науково-дослідному реставраційному відділі Національного музею ім. Шептицького провели складну комплексну реставрацію всіх ікон і деяких фрагментів декоративного різьблення Жовківського іконостасу, художникам-реставраторам вдалося з-під кіптяви й нашарувань часу відновити кольорову гаму мистецького твору.

Жовківський іконостас складається з семи рядів: намісного (з дияконськими і Царськими вратами), додаткового (з композиціями Євангельського змісту), ряду неділь П’ятидесятниці, празникового, ряду Моління і пророчого. Увінчувало іконостас розп’яття, під ним було зображено «Зняття з хреста» і сцени «Страстей Господніх». У роботі над Жовківським іконостасом Іван Руткович проявив себе як видатний майстер пейзажу, неперевершений колорист і чудовий портретист. Окрім того, художник продемонстрував багато новацій: ряд додаткових ікон із сценами Нового і Старого Завіту, в ряді неділь П’ятидесятниці додав дві сцени — «Явління Христа Марії Магдалині» і «Дорога до Емауса», використав тему Страстей Господніх, але найцікавіша його новація — введення в апоcтольному ряді, крім імператора Костянтина, і образа Володимира Великого — це перше зображення в галицькому іконописі.

XVII століття — це не лише Веласкес в Італії та Рембранд в Голландії, а і Йов Кондзелевич та Іван Руткович в Україні, роботи майстрів іконостасів, які є світовими перлинами бароко. Виставка триватиме до 8 листопада. Вона супроводжується науково-популярними коментарями мистецтвознавців, документальними матеріалами, а також можна побачити мультимедійний проект віртуальної реконструкції іконостаса.