Жванецький запрошує
«Другий концерт для своїх» — так називається нова програма відомого письменника-сатирика
7 лютого Михайло Жванецький збирає друзів, шанувальників його таланту й запрошує у Палац «Україна» на зустріч. У Михайла Михайловича є одна чудова властивість: він уміє говорити нам правду в обличчя, але так, що ми самі над собою сміємося. Цього разу Жванецький презентує публіці твори, написані в Одесі минулого літа. Як зізнається Михайло Михайлович, лише там, у своєму рідному місті, капризна Муза його не полишає ні на день, а його завдання — встигнути все записати, що вона йому нашіптує. Саме в Одесі його ніколи не полишає натхнення: письменницьке око стає особливо гострим, помічаючи масу цікавого, а вуха уловлюють різнi нюанси, і від спілкування із земляками народжуються його твори. Але особливого шарму набувають розповіді Жванецького в його авторському виконанні. Нині письменник закінчує нову книгу. Шанс почути фрагменти з неопублікованого надається киянам і гостям нашої столиці на «Другому концерті для своїх». Чому другому, — спитаєте ви? Тому що перший відбувся в січні в Москві з аншлагом. Глядачам настільки сподобалося, що Михайло Михайлович вирішив провести другу зустріч iз публікою. На цей раз українською, яку називає своїм камертоном, і якщо у Києві прочитане пройде на «ура» — значить можна надсилати оповідання до друку. Як стало відомо «Дню», в нинішньому році письменник порадує читачів своїми афоризмами, які вже багато років передаються з вуст у вуста, гуляють по iнтернету — збере їх, додасть щось новеньке й опублікує в новій книзі. А поки ми пропонуємо пригадати кілька «крилатих» фраз від Михайла Михайловича.
АФОРИЗМИ ВІД ЖВАНЕЦЬКОГО:
— Міняю яскраві спогади на свіжі відчуття.
— Наша демократія — це світлофор, де горять три вогні відразу. Як він горить, так ми і їдемо.
— Дуже важко змінювати, нічого не змінюючи, але ми будемо!
— Правда другої половини ХХ століття допускає деяку брехню й називається справжньою.
— Ми так звикли робити те, що нікому не потрібно, що коли це комусь знадобилося, воно все одно не працювало.
— Чому той, хто слухає, засинає, а той, хто говорить, ні? Той більше стомлюється.
— Потрібно, щоб ви керували принципами, а не принципи вами.
— Один непевний рух, і ви батько.
— З країни витікає не лише мозок, а й м’язи, якщо у них є мозок.
— Нехай буде все! Але нехай чогось не вистачає!
