Знайдено ген молодості

Нагадаємо, Нобелівську премію з фізіології та медицини 2009 року було присуджено за опис функцій теломер і встановлення структури ферменту теломерази. Теломери — це кінцеві ділянки хромосом, їхня ДНК (молекула спадковості) складається з серії повторюваних одиниць, причому однакових у всіх хребетних. Клітини постійно діляться — в певному розумінні, життя і є поділом клітин, при цьому в кожну з утворених нових клітин потрапляє дещо укорочена ДНК. Це відбувається тому, що генетичну інформацію з ДНК зчитує спеціальний фермент полімераза, однак він не вміє читати кінцеві ділянки, які знаходяться в теломерах. Отож теломери скорочуються під час кожного поділу клітини і слугують лічильником поділів. Через якесь число циклів поділ клітини зупиняється, і починається старіння.

Проте існує і фермент теломераза, який уміє добудовувати втрачену полімеразою частину теломери (цей механізм, по суті, продовження життя передбачив ще 1973 року радянський учений Олексій Оловніков). Природно було б припустити, що у довгожителів теломера працює ефективніше, і група Джіла Атцмона з нью-йоркського Медичного коледжу ім. Ейнштейна вивчила гени, пов’язані з активністю теломерази, у 86 осіб похилого віку (в середньому 97 років), у 175 нащадків довгожителів (70 років) і у 93 осіб контрольної групи. Всі обстежені були євреями ашкеназі — добре вивченою популяцією, зручною для досліджень.

Як повідомляє кандидат біологічних наук Надія Маркіна на сайті infox.ru, довгожителі та їхні нащадки продемонстрували довші теломери, а значить, ця ознака передається спадково. Носієм ознаки виявився рідкісний варіант гена, що позначається hTERT, який посилює роботу теломерази. По суті — це ген нестаріння. А оскільки за більшої довжини теломер люди набагато менше страждають від багатьох хвороб, цей ген можна назвати й геном молодості. Він виник унаслідок рідкісної мутації. Якщо вдасться з’ясувати причини цієї мутації і викликати її штучно, то продовження життя може перетворитися на рутинну операцію.