Зустріч через тисячоліття

Уже чотирнадцятий рік поспіль «День» готує для своїх читачів осінні книжкові «смаколики». Цього, ювілейного для газети року редакція представить особливий набір інтелектуальної та естетичної насолоди.

Передусім — книжка. Ошатне і стильне видання «Сестра моя, Софія...», яке не тільки виявляє приховані історичні паралелі, а й допомагає знайти відповіді на багато актуальних питань.

Яку роль відіграли українські інтелектуали в болгарському державотворенні? Чому Святослав Хоробрий хотів перенести столицю своєї держави на Дунай? Яким чином слов’янській Болгарії вдалося вступити в НАТО і ЄС? Якщо хочете дізнатися — приходьте!

Як і Україні, болгарській державності та культурі вдалося відродитись у, здавалось би, безнадійних, катастрофічних ситуаціях. Навчаючись досвіду Болгарії, її багатющої історії, такої щедрої на блискучі перемоги й тяжкі, але згодом подолані народом катастрофи, ми пізнаємо самих себе...

Представлення новинки відбудеться 16 вересня об 11.00 у Дзеркальній залі Палацу Потоцьких (вул. Коперника, 15) з участю головного редактора «Дня» Лариси ІВШИНОЇ та авторів: Сергія КОТА, Петра КРАЛЮКА, Марії ЧАДЮК, Олени ЧМИР, Андрія ЛЮБКИ; упорядників видання: Ігоря СЮНДЮКОВА, Романа ГРИВІНСЬКОГО. Модератор зустрічі — Юліана ЛАВРИШ.

«Ця книга — спроба прояснити найважливіші питання історії Болгарії й через них — ще точніше відчути «вузли» непізнаної української історії. Невипадково наша серія називається «Україна Incognita». Болгарія дає нам частину відповідей на запитання про Україну. Якщо болгарську історію намагалися викривити, то нашу — привласнити. Ми пізнаємо себе такими, якими ми себе раніше не знали. Софія — це про нас. Софія — це про них. Софія — це про нову висоту, якої треба досягти. Досліджуючи цей цивілізаційний простір, взаємні проникнення, які відбувалися тисячі років тому, ми розуміємо, що вони й досі залишаються живими та актуальними», — зазначає Лариса Івшина, головний редактор газети «День» (уривок із передмови до книги «Сестра моя, Софія...»).

Прекрасну книгу супроводжує ексклюзивна прикраса. Під час заходу буде представлено арт-супровід видання — лімітовану колекцію браслетів від художниці Анни Гаврилюк та Ювелірного дому ZARINA. Вишуканий шкіряний ланцюжок та срібна підвіска з літерою Аз — не просто елегантний аксесуар, це, перш за все, символ, за яким можна «упізнати своїх». Так написала Лариса Івшина на своїй сторінці у Facebook.

Що єднає Київ та Софію? Перше, що спадає на думку, — віра та азбука. Буква Аз зі створеної Кирилом та Мефодієм болгарської глаголиці набуває значення символу. Адже вона має в основі хрест. Це спонукає шукати далі, і з’ясовується, що собор Софії у столиці Болгарії, подібно до Святої Софії в Константинополі, є хрестоподібною базилікою, і таким чином — ніби двоюрідною сестрою Софії Київської. Тож Аз не випадковий, а цілком закономірний символ на початку відновлення нашої родинності з Болгарією.

Але і це ще не все. Третій абсолютно унікальний продукт, який підготувала редакція за ідеєю Лариси Івшиної, — скриня непідробних скарбів, які надбала газета з 20-річною історією! У неї увійшли 100 листівок: 30 кращих світлин нашого фотоконкурсу, 25 карикатур Анатолія Казанського і п’ять — Віктора Богорада, 15 кращих малюнків «Дня» і 15 — присвячених «Маршруту №1» нашої художниці Анни Гаврилюк, а ще — десять знакових перших шпальт газети. Ці міні-картини можна розмістити на мольберті, що входить до набору. Понад те: у скрині — «королівський» олівець з побажанням від Лариси Івшиної та... насіння чорнобривців з села Нагуєвичі. Воно зібране в музеї-садибі Івана Франка 2016 року, коли Україна відзначає 160-річчя Каменяра. Як вам така ідея сувеніру замість тривіального «магнітика»? На мішечку з насінням напис: «Посіємо — зійде!» — під таким гаслом ми працюємо. І цю рису вдало підмітили автори «Дня» зі Львова, які нещодавно надіслали в редакцію статтю про спільні риси проектів нашої газети та діяльності великого Івана Франка (див. № 148—149 від 19 серпня 2016 року). Ми залюбки ділимося своїми набутками і відкриттями!

Придбати цьогорічні новинки «Дня» під час Форуму видавців можна на стенді №306. Не забудьте відвідати!