Зв’язок з історією – через текстиль

Експозицію представили у приміщенні Марійського товариства «Милосердя». Доробок Лесі Крип’якевич, Наталії Паук та Стефанії Шабатури, випускниць Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер — Львівська національна академія мистецтв), об’єднує те, що своєю творчістю вони ще у 1970—1980-х роках відновлювали глибинний зв’язок з нашою праісторією. Прикладом є, зокрема, гобелени «Касандра» Стефанії Шабатури (1971) та «Вершники» Олександри Крип’якевич-Цегельської (1979).

Стефанія Шабатура (1938—2014) проектувала і ткала гобелени. Громадська активістка. Брала участь у роботі львівського Клубу творчої молоді «Пролісок», розповсюджувала самвидав. 1970-го разом із групою львівських письменників і художників виступила на захист Валентина Мороза. 1972 року за «антирадянську агітацію і пропаганду» за ст. 62 ч. 1 КК УРСР покарана п’ятьма роками таборів суворого режиму і трьома роками заслання. До Львова повернулася 1979-го. Була членкинею Української Гельсінської групи. Співавтор листів і звернень до міжнародних і радянських організацій. Активно працювала у львівських організаціях  «Меморіалу» та Народного руху України, брала участь у боротьбі за відродження репресованої УГКЦ.

Наталія Паук (1939—2006) — також дуже яскравий представник львівської школи художнього текстилю. Мистецтвознавці, оцінюючи її творчість, говорять про розкішність кольору, наголошуючи на тому, що цей  живописний компонент завжди є константою у творах мисткині.

Олександра Крип’якевич-Цегельська — член Спілки художників України, активна громадська діячка, учасниця руху опору. Її роботи є окрасою музеїв, палаців культури, театрів Звенигорода, Рівного, Дубна, Львова, Москви і навіть далекої Марійської Республіки. Творила неймовірні гобелени — ткані картини (портрети, багатофігурні композиції), і серед них, зокрема, — «Вертеп», «350 років Києво-Могилянській академії» (обидва — 1971), «Лісова пісня» (1972), «Місто князя Лева» (1974), «Коріння» (1977)...

Історик мистецтва, професор Роман Яців називає виставку «Текстиль як зброя» дуже достойною. Залишається додати, що творчість ткаль Стефанії Шабатури, Наталії Паук та Лесі Крип’якевич представлено у межах святкування 70-річчя Львівської національної академії мистецтв. Вхід на виставку вільний.