Під іменем королеви Еллісів

Заклад відкрився в лютому цього року в Осло, столиці скандинавської країни. Школа називається «Еллісів» — на честь Єлизавети, доньки Ярослава Мудрого, котра була королевою Норвегії. Засновницею закладу є Ніна Хаген, педагог із 25-річним стажем, яка вже вісім років мешкає в Скандинавії.

Показово, що школа є ініціативою групи українських діаспорян. За словами Ніни Хаген, у Норвегії досі немає зареєстрованих українських навчальних закладів, проте є багато солідних російських шкіл, які отримують фінансову підтримку з РФ.

«НЕМОЖЛИВО ВИВЧИТИ МОВУ ТІЛЬКИ ЗА КОЛЯДКАМИ»

«Ідея створення школи виникла в ініціативної групи батьків несподівано, — зізнається Ніна Хаген. — У травні 2015 року ми відкрили перший в Норвегії осередок українського Пласту. Почали з програми для наймолодших пластунів-новаків віком шість-сім років. Ми розуміли, що мовний рівень дітей в Україні та Норвегії є різним, тому і намагалися дати їм такий легкий мовний старт у Пласті. Кульмінацією стало письмове звернення до нас однієї мами, де вона підкреслювала, що її дитина не розуміла, про що йшлося на сходинах. Ми забили на сполох. Після деяких вагань та аналізу ситуації ми створили гурток української мови при Пласті, а вже в лютому 2016 року була започаткована наша школа».

За кордоном існують різні моделі українських шкіл, розповідає Ніна Хаген. Є ігрові групи, де заняття проводять один-два рази на місяць — діти там вчать літери, пісні та казки, також існують школи, де українська вивчається як іноземна. А є заклади, де можна вивчити українську за програмами з України — як і зробили в «Еллісів». Це важко, адже діти отримують ще й обов’язкову норвезьку освіту. «Але, на нашу думку, сьогодні це — єдина можливість вивчити мову по-справжньому, — пояснює Ніна Хаген. — Як учитель із великим стажем викладання мови відповідально заявляю, що неможливо вивчити українську тільки за гаївками та колядками, хоч вони теж важливі. Тільки систематична і наполеглива робота, поєднання зусиль учнів, батьків та вчителів». 

ДЕЯКІ ДІТИ ЗОВСІМ НЕ РОЗМОВЛЯЮТЬ УКРАЇНСЬКОЮ

У школу «Еллісів» приймають учнів віком від п’яти до 17 років. Заняття в школі проходять щосуботи і тривають три години. Крім читання та письма для учнів молодших класів планують викладати українознавство, природознавство та математику, а для старших дітей — предмети, які вчать їх ровесники в школах України.

Заклад ще не має постійного приміщення. Наразі діаспоряни користуються тим, яке тимчасово надала влада Осло. «Це приміщення використовується й іншими організаціями. І для нормального функціонування школи нам потрібна стабільність та передбачуване майбутнє. Ми ще не маємо партнерів, меценати поки про нас не знають, але сподіваємось, що відтепер почнемо отримувати пропозиції про співпрацю», — коментує Ніна Хаген.

Зараз у закладі працює три вчителі — усі дипломовані педагоги. Втім, організатори школи мають список з 12 осіб, які бажають приєднатися до колективу. Кількість учителів залежатиме від кількості учнів та класів, а також — від фінансового забезпечення школи.

Вже є 15 дітей, зацікавлених у навчанні, але майже щодня про проект розпитують нові охочі долучитися. «Найбільша кількість учнів у нашому початковому «Букварному класі». Усі вони народжені за межами України, це діти різного віку: від п’яти до майже 12 років, — ділиться Ніна Хаген. — Діти вже вивчили літери та трохи читають. Ми будемо систематично проходити шкільну програму з самого початку. Проблема в тому, що діти зовсім не розмовляють українською: розуміють мову в різній мірі, а сформулювати речення важко. Жодна дитина не вміє писати українською».

Проте є учні, які народилися та почали навчатися в Україні — вони знають мову краще. Таким планують викладати з того місця в шкільній програмі, де вони зупинилися в Україні. Щодо кожного з учнів проводитимуть консультації з Міжнародною українською школою (МУШ) при МОН.

ЩОБ НЕ ОБІРВАТИ «ПУПОВИНУ» З УКРАЇНОЮ

Донедавна в Осло мешкали одиниці українців, але останнім часом їх кількість значно зросла — як у столиці, так і в інших районах Норвегії, зазначає Ніна Хаген. Можливості для вивчення української мови та культури з’являються, коли самі діаспоряни щось роблять для цього. Українці кількох областей Норвегії вже створили групи для спільних святкувань, вивчення пісень, казок, основ грамоти.

Нині в «Еллісів» готуються до підписання угоди з МУШ. «Коли ми визначилися, за якою моделлю бажаємо працювати, звернулися до Людмили Василівни Іванової, директора Міжнародної української школи. Одразу в нас було чимало запитань, але після пояснень зрозуміли, що такий проект нам під силу, — згадує Ніна Хаген. — Після підписання угоди ми отримаємо статус закордонного українського навчального закладу при МУШ. Успішна атестація учня співробітниками Міжнародної української школи означатиме визнання цієї освіти в Україні». Між іншим, згодом організатори «Еллісів» планують викладати і для дорослих — але не в рамках школи, це буде паралельний проект.

«Еллісів» вже отримала підтримку від народного депутата України Тараса Кременя — завдяки йому учні школи навчаються за «Букварями» з України. Крім цього, є співпраця з Юрієм Кононенком, директором департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України. Чекають інтересу від посольства України в Норвегії.

«Українська діаспора Норвегії молода, у нас вчитиметься лише друге покоління юних діаспорян, — підсумовує Ніна Хаген. — У багатьох є родичі в Україні, і ми не могли припустити, що діти не зможуть спілкуватися зі своїми близькими на історичній батьківщині. Без знань мови ця «пуповина» з Україною буде обірвана».