Учні – проти сміття
У херсонській школі запустять мінізавод з переробки пластикових відходівХоч Україну і не зачепили шкільні страйки проти кліматичних змін, але учні наших шкіл також виявилися не байдужими до проблем екології. Так, у херсонській школі № 32 пішли й далі. Вже незабаром у них з’явиться власний мінізавод з переробки сміття. Можливість купити та встановити відповідні верстати вони отримали в межах гранту «Чорноморське узбережжя без сміття». Почавши з участі у всеукраїнському конкурсі та шкільних ініціатив, команда з 18 школярів та їхня вчителька екології вже два роки реально змінюють життя не лише у своєму місті, а й в усій області.
СПОЧАТКУ БУВ КОНКУРС
Роботу над екологічними ініціативами учні Херсонської ЗОШ № 32 розпочали з всеукраїнського конкурсу Zero Waste School Ukraine, до якого долучилися разом зі своєю вчителькою Ольгою Демченко.
«До того моменту діти практично нічого не знали про сортування та про ту екологічну ситуацію, яка є зараз у світі, — розповідає пані Ольга. — Я була знайома з проблемою, але також не думала, що можу змінити щось самостійно. Звісно, я можу навчити дітей, сама перейти до відповідального споживання, а що далі? Два роки тому наш директор запропонував нам узяти участь у конкурсі «Школи без сміття». Ми виконали його умови та ввійшли до 50-ти шкіл, які виграли. Так отримали можливість поїхати до Києва на триденний тренінг. Коли ми там побували, у нас буквально розплющилися очі. На тренінгу перед нами виступали кращі спікери з цієї теми в Україні. Все, що вони нам розповідали, ми потім намагалися втілити у життя. Ми зрозуміли, як багато насправді кожен з нас може зробити».
Спочатку до проєкту долучилися четверо учнів. Але згодом ініціатива почала розростатися. Нині у ній вже 18 школярів віком від 12 до 16 років. Десятикласниця Даша Привалова розповідає, ця проблема її справді зачепила: «Зараз є багато інформації стосовно екологічної ситуації, зокрема, в інтернеті. Ми бачимо, що у світі та в Україні катастрофічна екологічна ситуація. Все йде до глобального потепління через те, що люди засмічують все навколо. Тому ця проблема мене дуже зачепила. Я вирішила, що хоч щось невелике у своєму місті я зможу зробити, щоб покращити цю ситуацію».
Даша розповідає, коли вирішила зайнятися екологічним активізмом, її ініціативи з сортування сміття та покупок з екоторбиною підтримали і батьки. Така ситуація не лише у Даші.
«Коли наші діти почали з цим працювати, змінилася не лише їхня позиція, — пояснює Ольга Демченко, — вони долучили до екологічного способу життя своїх батьків, батьки залучають рідних та навіть цілі вулиці. Батьки дітей нашої команди піднімають цей рух у себе на роботі, серед сусідів, Це має накопичувальний ефект, і це чудово».
ЩОДЕННИК ІЗ КАВОВИХ СТАКАНЧИКІВ
Після тренінгів Zero Waste School усі команди отримали завдання — реалізувати екологічний проєкт у власному місті. Ольга Демченко з учнями вирішили взятися за сортування: «У нас в школі стоять контейнери для ПЕТ-пляшок, кришечок, паперу, і з цього року ми ввели тару для «тетрапаків» (це упаковки з-під соків) та стаканчиків з-під кави. Потім «тетрапаки» ми відправляємо до Києва. Там є фірма, яка займається їх переробкою та виготовляє з них альбоми і щоденники. До речі, наша команда та ще кілька класів школи користуються щоденниками, які виготовлені саме з перероблених «тетрапаків» та стаканчиків з-під кави. Переробленому пластику також можна знайти багато застосувань. В Україні є завод, який з переробленого пластику виготовляє нитку, що входить до складу м’якої черепиці. Також з переробленого пластику можуть виготовляти зубні щітки, він входить до складу курток чи кросівок».
З «домашнім завданням» команда впоралася чудово і у подарунок отримала механічний прес. Тепер зібрані пляшки попередньо пресують, щоб зменшити об’єм, а вже тоді — здають.
Цим проєктом команда не обмежилася. Пів року тому вони запровадили ініціативу «Серце для херсонців», у межах якої збирають пластикові кришечки для подальшої переробки. Окрім цього, кожної осені після туристичного сезону школярі разом з дорослими прибирають дике узбережжя між Залізним Портом і Приморським. Завдяки цій ініціативі вони і отримали грант для покращення екологічного стану чорноморського узбережжя. «Грант має назву «Чорноморське узбережжя без сміття», — розповідає Ольга Демченко. — Він давався для представників країн, що мають вихід до Чорного моря, для того, щоб його врятувати. Чорне море зараз вважається найбруднішим за кількістю пластику та забрудників, які входять до складу води. Коли ми дізналися про цей грант, вирішили долучитися. Ідея спрямована на те, щоб навчити підприємців, які працюють на узбережжі, та місцеве населення, як правильно поводитися з відходами. Мінізавод для переробки пластикових відходів — один з напрямків цього гранту».
ПРОЄКТ ЯК БРЕНД МІСТА
Нині команда вже отримала кошти — 12,5 тисячі євро. На них вони зможуть придбати два верстати для переробки пластику. Працюватимуть на них — дорослі, зокрема, вчителі трудового навчання, батьки, охочі волонтери.
«Діти будуть лише допомагати, — розповідає Ольга. — Вони збирають кришечки, миють, сортують по кольорах, подають ідеї, що з них виготовити. Для початку ми хочемо робити пластикові багаторазові контейнери для відходів. У нас вони поки картонні, тому швидко псуються. Також можна виготовляти багаторазові пластикові пазли на екологічну тематику. Також ідея виготовляти таблички для будинків із переробленого пластику. Це може бути своєрідним брендом Херсона. Взагалі ідей у нас дуже багато. Це можуть бути багаторазові сумки з пластику, вазочки, лавочки, але поки почнемо з простіших речей».
Наразі верстати ще не придбали. Щоб їх встановити — необхідне приміщення, а його поки не знайшли. Та команда сподівається, що запустити цей проєкт вдасться якомога швидше.
Фото надані Ольгою ДЕМЧЕНКО