Велика вода йде...

Найбільші за всі роки метеорологічних спостережень снігопади, що випали в Україні наприкінці березня, стали загрозою великого потопу. Найзначніших збитків від стихії може зазнати Київ. Велика вода, що прийде в столицю разом із таненням снігів, вже за кілька тижнів покаже усі прорахунки, недопрацювання і безгосподарність у діях влади. З іншого боку, цей час можновладці можуть витратити на скрупульозну підготовку, задля уникнення катастрофи.

Величезна маса снігу розпочне активно танути вже з суботи (30 березня), коли температура почне підніматися вище нуля. На разі влада оголосила про 40 мільйонів тон снігу на території Києва, з них близько 10 мільйонів лежить на міських вулицях. За словами директора Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнко, ця цифра доволі штучна. «Просто на площу Києва 83,6 тисячі гектарів помножили середню товщину снігового покрову (48 сантиметрів, — Авт.). Шар води товщиною близько 7 сантиметрів. Якщо його розлити по всьому Києву рівномірно, я не скажу, що це буде катастрофа. Але проблема в тому, що місцевість столиці дуже рельєфна. І від того, як спрацює стічна каналізація в низинах, — сьогодні головна проблема», — пояснює експерт. За його словами, першу хвилю танення снігу, що розпочнеться наприкінці цього тижня Київ може пережити без проблем. «Якщо Київводоканал і міська влада тримають стічну каналізацію в належному стані, то Києву нічого не загрожує. Минулого року вони звітували, що витратили кілька десятків мільйонів. Почистили русло річки Либідь та суміжні колектори, куди стікаються всі води з пагорбів. Якщо це дійсно так, то я не думаю, що будуть якісь екстраординарні наслідки, як от затопить підвали чи дороги. Адже сніг все ж таки розтає повільно», — переконаний Сергієнко.

З 30 БЕРЕЗНЯ 40 МІЛЬЙОНІВ ТОН СНІГУ, ЩО ВИПАВ НА КИЇВ, ПЕРЕТВОРЯТЬСЯ У РІЧКИ ТАЛОЇ ТАЛОЇ ВОДИ

В той же час активіст громадської ініціативи «Євроконтроль» Микола Воробйов, розповідає, що не так давно разом з дігерами (захоплюються дослідженням штучних підземних споруд) перевіряв водостічний колектор Києва і був вкрай здивований. «Ми ходили кількома колекторами в центрі Києва та на Подолі. Там помітили кілька аварійних місць, де стінки каналізації почали провалюватися. За наявності великої води провали можуть збільшитися і колектори просто перестануть пропускати воду. Окрім того, вразило те, що в багатьох місцях лежало сміття, хоча здається ще на початку зими влада звітувала про їх очистку», — підкреслює Воробйов. І справді минулої осені на очищення липневої каналізації, за словами Сергієнка, було виділено майже 400 мільйонів гривень.

Водночас у столичній мерії запевняють, що найближчими вихідними значного підтоплення через танення снігу не буде. «Щодо танення снігу в суботу і неділю, то я вас запевняю: евакуювати нікого не доведеться. Можливо, десь зливостоки не приймуть воду, можливо, на дорозі буде по щиколотку води. Але це не підтоплення будинків, не евакуація, і так далі», — заявив заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Анатолій Голубченко. За його словами, в найближчі день-два працівники комунальних служб знову перевірять стан усіх зливостоків і очистять їх від снігу. У той же час, за його словами, КМДА розробляє заходи щодо запобігання підтоплень та ліквідації наслідків весняної повені на річках. З цією метою проводиться розрахунок можливого підвищення рівня води в річках, визначаються будинки, які можуть бути підтоплені. При цьому він зазначив, що значного підйому рівня води в Дніпрі, за попередніми розрахунками, не очікується, хоча не виключені локальні підтоплення на Подолі, Оболоні, Поштовій площі.«Зазвичай паводок на річках починається після 20 квітня, коли приходить вода з Білоруських лісів та Росії, і до того часу ці заходи будуть розроблені», — підкреслив чиновник.

КАТАСТРОФУ МОЖНА ПОПЕРЕДИТИ, ВИКАЧУЮЧИ ВОДУ З ВУЛИЦЬ У ЗЛИВНІ СТОКИ

У свою чергу, Сергієнко не впевнений у такому спокої влади, напередодні великої води. «Для того, щоб почистити всі стокові каналізації зараз, треба армію і великі кошти. До звільнення на вивезення снігу зі столиці Глинський попросив 300 мільйонів гривень. Не менша сума, очевидно, потрібна. щоб почистити каналізаційні стоки», — рахує Сергієнко. Можна хіба що спробувати керувати темпами напливу талої води. Це, за словами експерта, влада може зробити, якщо «згребе снігові замети на великі купи». «Якщо не має можливості вивезти сніг з міста, то потрібно хоча б зсунути його з тротуарів та дороги на узбіччя у великі кучугури. В купі сніг розтає значно повільніше», — радить Сергієнко.

Але це у свою чергу загрожує іншою — екологічною катастрофою. За словами директора Київського еколого-культурного центра Володимира Борейко, сніг ввібрав у себе багато шкідливих речовин з повітря та землі. «Він, як вата. От зараз він ніби білий, а насправді в ньому вже багато шкідливих речовин, всі ці вихлопи автомобілів, мастила», — підкреслює еколог. За його словами ці шкідливі речовини потім потраплять у Дніпро, бо на зливостоках, які знаходяться у підпорядкуванні «Київавтодору», немає нормальних очисних споруд. «Наприклад в Москві вже, як кілька років, закупили снігопавильні машини. У них є великі спеціальні баки, де підтримується висока температура. Той сніг збирають, плавлять і труба іде звідти в каналізацію водлоканалу», — зазначає еколог. Тимпаче, в «Київводоканалу» є усі потужності, аби справитися з додатковим обсягом води. З початку 90-х споживання води скоротилося у столиці у два рази — до одного мільйона літрів.

ДІГЕРИ, ЩО НЕЩОДАВНО ОБСТЕЖУВАЛИ КОЛЕКТОРИ ГОВОРЯТЬ, ЩО В БАГАТЬОХ МІСЦЯХ ВОНИ ЗАСМІЧЕНІ. ТАКОЖ ТАМ Є КІЛЬКА НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОВАЛІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ПЕРЕКРИТИ ХІД ТАЛІЙ ВОДІ

♦ ПИТНА ВОДА

В той же час Борейко зазначає, що паводок може стати фактором забруднення питної води. Але його слова спростовує радник голови правління з питань інформаційної політики «Київводоканалу» Вікторія Яковлєва, зазначаючи, що підприємство буде працювати у штатному режимі. «Питна вода у крани буде поступати точно такої ж якості, як і завжди. Наші водозабірні та очисні споруди будуть працювати у штатному режимі. Паводок на них ніяк не вплине», — підкреслила вона. Окрім того, за її словами, паводок ніяк не вплине на Бортницьку станцію, яка очищує каналізаційні водостоки. «Всі наші мережі будувалися у радянські часи і в них закладався поріг міцності на більш екстремальні ситуації», — підкреслила працівниця «Київводоканалу».

♦ У ВЛАДИ Є «СЕКРЕТНИЙ» ПЛАН ПОРЯТУНКУ?

В той же час директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА Сергій Садовий, на якого покладено відповідальність за ситуацію і забезпечення стабільної роботи столиці при можливому прийдешньому паводку, у свою чергу відмовився розповісти про конкретні дії влади задля забезпечення стабільної ситуації під час імовірного природного катаклізму. Він відзначив, що такі інструкції будуть повідомленні населенню через засоби масової інформації вже найближчим часом. За його словами, в 2013 році очікується набагато більше води. У план дій з протидії підтопленню, як пояснив Садовой, входить очищення зливостоків, перевірка техніки, установка насосів, розміщення оперативних груп на територіях, щоб надавали допомогу людям, аналіз ситуації на річці Либідь, яка прийме найбільший водний удар. За його словами, у кожному районі столиці є місця, де можуть бути підтоплення, але найважча ситуація може бути на території дачного масиву «Русанівські сади». «Якщо брати територію Русанівських садів... можливо, будемо людей переміщати в інші місця», — підкреслив Садовой. Також, за його словами, найбільш «уразливі» території, це — Поділ, Лівий берег, Оболонь та Конча-Заспа.

ТАКА СИТУАЦІЯ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЗНАЧНИХ ПІДТОПЛЕНЬ ВУЛИЦЬ СТОЛИЦІ, ЯК ЦЕ ПЕРІОДИЧНО БУВАЄ ПІД ЧАС ВЕЛИКИХ ЛІТНІХ ЗЛИВ. ЦЕНТР КИЄВА, 17 СЕРПНЯ 2012 РОКУ

Будинки затопить не повністю, але підвали постраждають. За словами Сергієнка, «Київ буде смердіти». «Підвали апріорі засмічені. Крім того не непоодинокі випадки протікання каналізаційних стоків. І коди в це середовище хлине вода, і підніме все, що там є, то, зрозуміло, що в Києві, м’яко кажучи, буде смердіти», — зауважує Сергієнко.

Утім, все ж таки робити прогнози по підтопленню експертам потрібно дуже обережно. Адже дії влади можуть бути абсолютно неадекватні. Як приклад, Сергієнко навів «Дню» ситуацію кількарічної давності. Тоді містом ширились схожі чутки про підтоплення «елітних» маєтків столиці. І тоді влада, підігріта повідомленнями ЗМІ і бравурними заявами експертів, діяла, м’яко-кажучи, «по-дубовому», каже Сергієнко. «Розрахунки показували, що можуть бути затопленні Лівий берег і Конча-Заспа. І до чого додумалась влада? Дала команду спустити Київське водосховище. Причому зробили це настільки різко, що між водою і кригою лишилось кілька метрів, тому лід просто впав і задушив практично всю рибу, яка в той час саме перебувала на мілководді», — розповідає Сергієнко. Хоча Борейко зазначає, що цього року ця схема може не спрацювати, бо тоді вода поступала з територій Росії та Білорусі в основному через Дніпро, яке перед Києвом перекрите дамбою. «Тепер додається вода від танення снігу з Києва, а також Деснянська вода. Та все одно вони не зможуть спустити більше ніж дозволено за нормативними актами», — підкреслив еколог.

♦ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

Та головна загроза — це не вода на дорогах та тротуарах. «Під час снігопаду було порушено постачання продуктів харчування, роботу «швидкої допомоги», тощо. А вода може зіпсувати електромережі, які неправильно розташовані, або ж за ними доглядають не належним чином», — зазначає Сергієнко. «Просто заллє трансформаторні будки — і це найбільша загроза. Відсутність електрики відчують всі. Перші наслідки — холодильники «потечуть», не буде телебачення, мобільного зв’язку, а хтось і їсти не зможе приготувати, якщо користується електроплитою. Але без електрики так само ризикують лишитися пологові будинки, лікарні, пекарні, тощо. А це — дуже критично», — розповідає «Дню» експерт.

НАЙБІЛЬШОЇ ВОДИ В МНС ОЧІКУЮТЬ ПІСЛЯ 20 КВІТНЯ

Натомість в «Київненерго» радять не нагнітати паніки. Голова наглядової ради Іван Плачков у коментарі «Дню» запевнив: «У «Київенерго» розроблені протипаводкові заходи. І, не чекаючи танення снігу, ми їх реалізуємо». Перш за все, за словами Плачкова, увага приділяється забезпеченню надійної роботи електростанцій, насосних станцій та трансформаторних підстанцій. «Якщо на короткий час будуть затоплені канали, в яких проходять кабельні лінії, це — не страшно: електропостачання не погіршиться. оскільки кабелі герметично ізольовані», — зауважує експерт. За його словами, критично важливо, щоб працювали джерела струму, трансформаторні підстанції та насосні станції. «В останні дні кияни могли переконатися, що «Київенерго» демонструє професіоналізм. Незважаючи на те, що на столицю обрушилося стихійне лихо, збоїв в енергопостачанні міста практично не було, — відзначає Плачков. — І керівництво, і персонал компанії знає свої завдання у разі паводку і не залишає необхідні роботи на останній день. У киян не повинно бути ніяких побоювань з приводу надійності енергозабезпечення в столиці».

♦ МЕТРО

Ще одним неприємним наслідком «талої води» може стати затоплення метрополітену. У багатьох у пам’яті фотографії з Праги 2002 року. Тоді під час паводку у центрі чеської столиці, за кілька годин повністю затопило 16 станцій у центрі міста і тунелі між ними. Основними «винуватцями» тієї катастрофи визнали непрацюючі герметичні затвори у тунелях та на станціях, які б мали закрити метрополітен від зовнішньої води.

У Київському метрополітені запевняють, що така ситуація у столичній підземці майже нереальна. На випадок затоплення, майже всі станції оснащені герметичними затворами — вели1кими воротами на входах у станцію, та у тунелях. У разі екстремальної ситуації ці кількатонні двері перекриють доступ зовнішньої води на станції, а також у разі її імовірного потрапляння у систему метро не дадуть їй розповсюдитися на весь тунель.

Звичайно, вода може вивести з ладу електропостачання, а відтак зупинити рух потягів метро. Та на цей випадок у системі метрополітену передбачена дизельна електростанція, яка знаходиться під Ботанічним садом поблизу станції «Університет». При наявності дизпалива її потужності вистачить, щоб довести поїзди метро до станцій, закрити усі гермозатвори і продовжувати відкачку ґрунтових вод з тунелів. З іншого боку, столична підземка забезпечується електроенергією по першій категорії і у неї окрім основного поставника електроенергії є ще кілька резервних підключень у систему.

♦ НАВІГАЦІЯ НА РІЧКАХ

Найменше шкоди паводок завдасть навігації на Дніпрі. Заступник начальника Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» Аркадій Кузьмін розповідає «Дню», що початок сезону навігації на судохідних річках України розпочнеться вчасно. За його словами, на Дніпрі поблизу південних областей підприємство вже почало встановлювати навігаційне обладнання. «У зв’язку з цими поганими погодними умовами призупинили, але як тільки зійде лід то відразу розпочнемо навігацію», — підкреслив Кузьмін.