Чи можлива спільна мова між владою та опозицією?
Про подальші кроки в євроінтеграційному напрямку та консолідацію зусиль більшості й меншості «День» говорить із депутатами від фракції Партії регіонів Олегом ЗАРУБІНСЬКИМ та партії «УДАР» Віктором ЧУМАКОМ.
Віктор ЧУМАК:
«Якщо подаватимуться проекти законів, які просуватимуть Україну на європейському шляху, «УДАР» їх підтримає»
— Конфлікт опозиції і влади є дещо канонічним. Чи можна його якось подолати?
— Як можна подолати конфлікт двох полярних думок? Опозиція для того й існує, щоб влада не дрімала. Вона виконує роль «сторожового пса» у будь-якому демократичному суспільстві. Відсутність конфлікту між владою та опозицією свідчить про те, що в суспільстві немає демократії.
— Мова, насправді, йде про стратегічні для країни питання. Можливо, варто все-таки домовлятися, а не вдаватися до різких форм протистояння?
— Якби не було різкої, антинародної політики, не було б таких форм спротиву. Однак якщо уряд проводить таку політику, яка веде до суцільного «покращення» життя всіх громадян України — державна статистика показує, що жодних зрушень у позитивному напрямку в житті громадян та в державній політиці немає, — якою може бути форма протидії?
— Об’єднання зусиль з основоположних питань є важливим для країни. Яскравим прикладом стала спільна заява влади та опозиції про євроінтеграцію. Якими будуть подальші кроки в цьому напрямку?
— Це питання дійсно об’єднало владу й опозицію. Якщо будуть подаватися проекти законів, концепції, які просуватимуть Україну на європейському шляху й відповідатимуть цінностям, на яких ѓрунтуються опозиційні партії, в тому числі «УДАР», ми їх підтримаємо.
— Чи напрацьовані вже якісь проекти?
— Я поки що їх не бачив. Представники уряду говорили, що мають чимало напрацювань і вже готові їх подавати на розгляд парламенту.
— Ваша оцінка результатів саміту Україна — ЄС?
— Я оцінюю результати саміту досить прагматично. Європа вкотре сказала, що м’яч на полі України. Якщо ми хочемо в Європу — маємо зробити своє домашнє завдання.
Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ:
«Саміт важливий і в символічному, і в практичному плані»
— Пане Олегу, після жорсткої конфронтації з владою опозиція все ж взяла участь у розширеному засіданні уряду. Чи можна вважати це кроком до діалогу з її боку?
— Будь-яка співпраця ліпша від конфронтації. Сьогодні варто об’єднувати зусилля більшості й меншості у парламенті. До того ж є основні напрямки, навколо яких треба консолідувати зусилля. Саміт у Брюсселі це лише підтвердив: країні потрібні реформування, модернізація. Ключовим питанням для парламентарів має стати реалізація загальнодержавної програми адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, яка була прийнята ще в березні 2004 р. Саме навколо неї можна працювати спільно й конструктивно.
— Якими будуть подальші кроки для втілення цієї програми?
— Вона вже реалізується, багато норм європейського законодавства імплементовані в Україні. Зокрема, за останні два — три роки ухвалено ряд відповідних законів: ліберальні закони про доступ до публічної інформації та про об’єднання громадян, модернізований закон про адвокатуру, КПК, який може змінити філософію взаємин між громадянином і державою, тощо.
— Як ви оцінюєте результати саміту Україна — ЄС?
— Саміт безумовно важливий. Часто політики дають суб’єктивні оцінки, які визначає внутрішньополітична боротьба. Однак ми маємо позитивні відгуки з боку єврочиновників: Фюле, Баррозу, Ван Ромпея. Певно, вони близькі до істини. На мою думку, саміт важливий і в символічному, і в практичному плані. У символічному, тому що засвідчив, що Європа має серйозний інтерес до України. Насамперед, це — прагматичні цілі, все інше — речі дипломатичного, ідеолого-політичного характеру. По-перше, Україну розглядають як дуже важливий і потенційно великий ринок для збуту продукції Євросоюзу, який знаходиться в стані кризи. По-друге, Україна є важливим чинником стабільності енергопостачання. Європа зацікавлена в тому, щоб ми були стабільним транзитером. І по-третє, вагомим фактором є співпраця в міграційній політиці. ЄС боїться нелегальної міграції й намагається контролювати міграційні потоки.
Україна, в свою чергу, має інтерес до підписання Угоди про асоціацію. Тож це — зустрічний рух.
Варто додати, що під час саміту Янукович підписав два важливі документи: меморандум стосовно початку діалогу щодо бізнес-клімату, який дозволить створити умови для заохочення інвесторів, та звіт щодо співпраці в енергетичній галузі (участь європейської сторони в модернізації ГТС, готовність до створення консорціуму та виконання позицій Енергетичної хартії, які не завжди виконувалися).
— Європейське питання поєднало владу й опозицію, але конфлікти все одно існують. Нещодавно ми мали паралізований парламент. Чи можливо подолати ці конфлікти?
— Не хочу бути моралістом, але для того, щоб не було екстремальних форм протистояння, значна кількість депутатів має бути професійно й ментально готовою до законотворчої роботи. Питання в тому, чи є достатньо людей, які елементарно вміють писати закони, проводити їх та відстоювати. Якість парламенту — це проблема не тільки України. Якщо б громадяни обирали парламентерів за рівнем їхньої фахової підготовки як законодавців, проблем би не було. Але вибір часто здійснюється на підставі інших позицій.
Парламент має бути не місцем блокування чи пікету, а місцем щоденної копіткої роботи. Від блокування виграли депутати, які завжди працюють, завжди в залі. Програли ті, хто розглядає парламент як статусний орган чи інструмент реалізації бізнес-інтересів, можливість використовувати фізичну силу не у тренажерному залі, а за президією, хто не маю досвіду й підготовки для законотворення.
