Три основні загрози і політика безпеки
![](/sites/default/files/main/articles/12022014/1kar981-1asd.jpg)
Час, коли в країні криза, це шанс не тільки для позитивних і кардинальних змін, а й для реалізації негативних сценаріїв. Деструктивні сили отримують сприятливу можливість вкидати в суспільство давно заготовлені плани по дестабілізації ситуації в державі. Актуалізуються розмови про федералізацію, посилюється підривна діяльність, з’являються сепаратистські заяви про відокремлення окремих територій. «Шабаші відбуваються вночі, тобто під час кризи, — коментує «Дню» головний радник Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Олександр Литвиненко. — Чому закидаються питання федералізації? Є сили в нашій державі, а також закордоном, зокрема, в Російський Федерації, які хочуть законсервувати нинішній стан, унеможливити поступ Україні в європейському напрямку».
Декілька прикладів: Перший. Нещодавно профспілка підприємців Приазов’я подала в Маріупольську міськраду на розгляд економічний план розвитку міста на 2014-2020 роки, кінцевою метою якого якраз і є «визнання Маріуполя містом республіканського значення з формуванням автономної республіки Приазовський край». На думку підприємців, реалізація даної ідеї призведе до «незалежності від Донецька», дозволить «формувати власний бюджет» та створить «привабливі для інвесторів умови».
Другий. 9 лютого в Донецьку пройшов мітинг присвячений 96-ій річниці з дня заснування Донецько-Криворізької республіки. Донецько-Криворізька Радянська Республіка, як відомо, була організована на території Донецько-Криворізького басейну, а проголошена 12 лютого 1918 на 4-му обласному з’їзді Рад робітничих депутатів Донецького і Криворізького басейнів в Харкові. Під час акції всім бажаючим роздавали паспорти так званої Донецької республіки. При цьому в ході мітингу активісти закликали владу міста та області повернутися до питання відтворення ДКР (або Малоросії).
З приводу діяльності в Україні проросійських сил із заявою до голови СБУ Олександра Якименка звернувся співголова громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов: «Подібні заклики несуть в собі пряму загрозу суверенітету та територіальній цілісності України. Звертаюся до Вас, п. Голово, з вимогою припинити на теренах України діяльність проросійських радикальних організацій, діяльність яких направлена на зміну існуючого територіального устрою. Вимагаю перевірити діяльність т.зв. російських діаспорних організацій та «Русских центров», під прикриттям яких здійснюється координація провокативної діяльності проросійських організацій» (h.ua/story).
Третій. 19 лютого кримський парламент має намір розглянути звернення до... Російської Федерації. «Пропоную включити до порядку денного: створення робочої групи щодо змін і доповнень у Конституцію АРК і Конституції України; проведення загальнокримського опитування громадської думки про статус Криму; прийняти звернення до Президента та законодавчих зборів РФ, виступити гарантом непорушності статусу автономії Криму, прав і свобод наших громадян», — заявив раніше на засіданні Президії ВР АРК Володимир Кличников.
На останній дії хоч і з запізненням, але все-таки Служба безпеки України відреагувала. «За заявою народного депутата Івана Стойка («Батьківщина». — Авт.) було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо вчинення злочину, передбаченого ст.15 і 110 КК України (підготовка до посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). Кримінальне провадження через Генпрокуратуру доручено розслідування цього злочину слідчому відділу управління СБУ в Автономній республіці Крим», — сказав ЗМІ начальник Головного слідчого управління СБУ Максима Ленко.
І одразу на спалах у себе на Фейсбуці забив одвічний захисник «Русского мира» в Україні Вадим Колесніченко: «Вважаю, що ці дії СБУ виходять за всі допустимі рамки закону і елементарної логіки. Чому СБУ ігнорує нинішні масові захоплення в західних регіонах України і не порушує кримінальні справи про сепаратизм?...».
«Цього агента Кремля давно вартує посадити на тюремну парашу за антидержавну діяльність та розпалювання міжнаціональної ворожнечі. А щоб йому на нарах вєсєлєй було — туди ж відправити його дружбана і подєльніка Царьова. Зараз слушний час для цього», — різко і водночас з компліментом в сторону СБУ реагує у ФБ львів’янин Мырон Колодко.
Насправді прикладів більше. Той же з’їзд регіоналів у Харкові, де було проголошено створення так званого «Українського фронту» і де знову звучала риторика про федералізацію. Правда, на тому з’їзді не було жодного керівника Партії регіонів, тому захід більше нагадував зборище п’ятої колони. Та і отримав відповідну заяву з боку самих регіоналів.
«Багато поколінь наших предків боролися за сильну соборну державу. Трагічні наслідки федералізації ми можемо спостерігати на прикладах Київської Русі у ХІІ-ХІІІ століттях і Козацької держави у ХVІІ столітті. Лише унітарна форма державного устрою дозволить Україні зберегти надбання багатьох поколінь попередників і забезпечить розвиток громадянського суспільства», — написав на особистому сайті представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко.
«Чим є небезпечною федерація для України тут і зараз?, — задається питанням Литвиненко. — По-перше, це унеможливить будь-який політичний поступ держави в будь-якому напрямку. По-друге, створить такі собі вотчини з місцевими князьками, які будуть ще зажерливійшими ніж київські еліти, бо знаходитимуться поза будь-яким контролем. По-третє, це можна розглядати як певний проміжний крок в підході для розділу нашої держави. Але якщо наша держава здійснить суспільно-політичні реформи, побудує ефективні державні інституції, сформує демократичний сектор безпеки, тоді як варіант можна розглядати федерацію».
В таких кризових моментах для держави, коли деструктивні сили займаються підривною діяльністю, реагувати мають відповідні органи. Адже мова йде про стан національної безпеки країни. Зрозуміло, це і СБУ, і ГПУ, і МВС... «На жаль, ми не бачимо публічно — якою є діяльність цих органів, тому складно говорити чим вони — продовжує Литвиненко. — Але я глибоко переконаний, що Генеральна прокуратуру мусить порушувати кримінальне впровадження і розслідувати заклики, спрямовані проти державного суверенітету і територіальної цілісності. Реакція має бути миттєвою і адекватною тим загрозам, які виникають».
Безумовно, реагувати на сепаратистські речі має і Рада національної безпеки і оборони України, але стан цього державного органу — окрема історія. Активністю за останні роки, як відомо, ця Рада не виділялася. Схоже, при нинішній владі РНБО не відведена та роль, яку вона має виконувати за своїм призначенням, ця структура більше нагадує заслання для відставних або звільнених політиків. Наразі ж Рада національної безпеки і оборони взагалі обезголовлена. Після звільнення Андрія Клюєва Президент вже тривалий час нікого не призначає. І це при нинішніх подіях, якими у РНБО мали б напряму займатися.
«Проблема з РНБО глибша, — підкреслює Литвиненко. — Цей орган має виробляти стратегічне бачення політико-національної безпеки. Адже ми сьогодні зіткнулися з проблемою безпекової політики. Ми бачимо, що концепція, яка була прийнята у 2012 році вже неадекватна ситуації. Сьогодні необхідне опрацювання нових адекватних підходів до політики безпеки країни».