Путінізм - це фашизм у квазідемократичній оболонці

За всю свою багатотисячну історію людство жодного разу не стикалося з таким викликом і з такою смертельною загрозою, як путінський режим. Європа піддавалася нашестю орд зі Сходу, які змітали країни і знищували народи, але вони не загрожували покласти край людському роду. В середині минулого століття в серці Європи виник жахливий режим, який поставив за мету захопити весь світ, а деякі народи повністю ліквідувати. Інший режим, заснований на шаленій утопії, в протистоянні з Заходом 60 років тому мало не поставив світ на грань апокаліпсису. Всі ці загрози людство змогло подолати.

Путінський режим - це нова загроза, яка за деякими параметрами відрізняється і перевершує всі попередні, з якими стикалася наша планета. І найбільша небезпека - у її неправильній класифікації. Генерали, як відомо, завжди готуються до минулої війни. І сьогодні, стикнувшись із путінізмом, світ намагається оцінювати цю загрозу в термінах минулого, використовуючи такі терміни, як «пропаганда», «корупція», «війна», «анексія» тощо. Жоден із них не підходить для опису путінського режиму.

Пропаганда - це просування ідеології. У путінського режиму немає жодної ідеології. Ми знаємо ідеології комунізму, нацизму, фашизму, лібералізму. Це книжки, у яких описано майбутнє. Уявіть собі книжку, на обкладинці якої написано «Путінізм». Усередині ви знайдете чисті сторінки. Замість звичних воєн і анексій Путін використовує щось схоже на зовнішнє травлення, як у павуків, які впорскують свій шлунковий сік у жертву і переварюють її у її власній оболонці. Так Путін перетравив Крим і Донбас, Придністров'я і Абхазію з Південною Осетією. Зараз намагається перетравити Європу, роздає паспорти в Білорусі...

Міжнародний громадський трибунал над злочинами путінського режиму життєво необхідний нашій планеті, її цивілізованій частині для того, щоб представити в повному обсязі масштаб загрози, анатомію внутрішнього устрою путінського режиму, фашистського за змістом і квазідемократичного за формою і зовнішньою оболонкою.

Говорячи про те, як буде влаштований цей трибунал, нам належить відповісти на 4 запитання:

КОГО ЗВИНУВАЧУЄМО?

ЗА ЩО ЗВИНУВАЧУЄМО?

ХТО СУДДІ?

ЗА ЯКИМИ ЗАКОНАМ І ВИМОГАМИ ЗБИРАЄМОСЯ СУДИТИ?

У нас є два історичних аналоги:

НЮРНБЕРГ І МІЖНАРОДНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРИБУНАЛ РАССЕЛА - САРТРА

У Нюрнберзі судили конкретних людей від імені держав-переможниць. І підсудні засуджувалися зокрема до позбавлення життя. Трибунал Рассела - Сартра розслідував злочини держави, а суддями були вчені, громадські діячі, дипломати, адвокати, письменники і поети. Причому переважно лівого спрямування. І їхній обвинувальний вердикт означав моральний осуд.

Міжнародний громадський трибунал над злочинами путінського режиму з'єднає в собі риси Нюрнберга і трибуналу Рассела - Сартра. Ми підготували поки близько двох десятків обвинувальних висновків щодо конкретних людей. У цьому подібність із Нюрнбергом. Але ми не представляємо жодну державу, і тут ми діємо в руслі трибуналу Рассела - Сартра.

Хоча сподіваємося уникнути закидів в односторонньому характері, в чому звинувачували трибунал, організований цими мислителями.

Усі злочини путінського режиму Трибунал розбив на 4 групи:

УЗУРПАЦІЯ ВЛАДИ

ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ

ВІЙНА У СИРІЇ

ЗЛОЧИНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ

Кожному виду злочинів буде присвячена окрема сесія Трибуналу. І в кожному випадку нам потрібно буде створювати окрему комісію і окремий склад суддів. А для опису злочинів буде потрібно або створювати окремий понятійний апарат, або намагатися вписати путінізм у прокрустове ложе старих понять. Наведу приклад. Сучасний світ знає 6 інформаційних сфер:

ЖУРНАЛІСТИКА, РЕКЛАМА, PR, GR, ЛОБІЗМ, ПРОПАГАНДА.

Спробуйте вписати російський телевізор у будь-яку з цих сфер. У вас нічого не вийде. Там є потроху від кожної з них і ще є окремий залишок, який не влазить в жодну з перерахованих сфер.

Путінський режим спекулює на цінностях цивілізації Заходу, використовує її, як паразит. І в цьому він схожий на світовий тероризм. Колега Олександр Гольдфарб учора в цьому залі розповідав, як путінський телевізор використовує в своїх цілях Першу поправку до Конституції США. Таким же чином використовуються і всі інші норми, створені для захисту прав людини. Ви звинувачуєте путінський режим в окупації Криму, а вам відповідають, що це була реалізація права народу на самовизначення. Ось буквально вчора ми спостерігали, як провокатори з путінських ЗМІ намагалися проникнути на заходи нашого Форуму під прикриттям прав на свободу пересування, свободу преси тощо.

Міжнародний громадський трибунал, не маючи можливості застосовувати будь-які санкції, буде виносити свій моральний вердикт про винуватість обвинувачених в ході відповідей на наступні питання:

• Чи було в дійсності скоєно злочин, про який ідеться в обвинувальному висновку?

• Чи спричинив він ті згубні для життя, здоров'я і морального стану людей наслідки, про які йдеться в обвинувальному висновку?

• Чи належать ті дії, які ставляться в провину обвинуваченому, до його компетенції? Іншими словами, чи міг він (вона) своїми діями (бездіяльністю) запобігти згубним наслідкам цих злочинів?

Візьмемо конкретний приклад: глава Роскомнадзора Жаров. Він звинувачується у створенні режиму тотальної цензури. За роки його керівництва Роскомнадзор перетворився на цензурне відомство, що заблокувало кілька мільйонів сайтів. Зокрема було заблоковано більшість незалежних ЗМІ, таких як Каспаров.ру, ЕЖ.ру, Грани.Ру та інші. Знищені такі ЗМІ, як телеканал ТВ2. Можна, звичайно, вважати, що кожен із них гвинтик, а причина - в машині в цілому. Такі мотиви звучали в справі нацистського ката Ейхмана, коли його судили в Єрусалимі. І Ханна Арендт детально проаналізувала проблему особистої відповідальності таких «гвинтиків».

Вчора Гаррі Каспаров запропонував універсальний критерій оцінки будь-яких дій опозиції: чи здатні вони наблизити крах путінського режиму. Я переконаний, що проведення чотирьох сесій Міжнародного трибуналу з розслідування злочинів путінського режиму зможе наблизити крах цього режиму.

Сьогодні путінський режим тримається на тому, що у світової громадської думки і в головах світових лідерів існує помилкова картина світу. Ось, мовляв, є Росія. Вона велика, її не можна ігнорувати, тому що вона постачає Європу газом і без її участі не можна розв’язати багато питань у низці регіонів світу. Наше завдання - за допомогою відкритого публічного процесу показати всьому світу хибність цієї картини світу. Довести, що путінські газ і нафта токсичні, що з їхньою допомогою Путін розкладає Європу, Америку й увесь світ. Що мати справу з Путіним і його підручними, значить - наближати світ до катастрофи.

На першому процесі, який буде присвячений інформаційним злочинам, Путіна в числі обвинувачених не буде. Він особисто обвинувачуватиметься, коли йтиметься про узурпацію влади, про військові злочини, скоєні в Україні і Сирії.

Я не знаю, коли робота Міжнародного громадського трибуналу призведе до реальних наслідків. А під реальними наслідками я маю на увазі ембарго на російську нафту і газ і відключення від SWIFT. Можливо, це буде після другого процесу, або після третього, або після четвертого. Але я думаю, що це станеться, і тоді путінський режим впаде, а матеріали Міжнародного громадського трибуналу можна буде спокійно передати в Гаазький трибунал, де на той час перебуватиме Путін. І тоді своє завдання ми всі будемо вважати виконаним.

Джерело: Блог Ігоря Яковенко