Духів День
19 червня, на п’ятдесятий день після Великодня, православні, греко-католики і деякі протестанти відзначають велике християнське свято П’ятдесятниці. Свято дводенне: неділю присвячено прославлянню Святої Трійці, а понеділок — так званому Духову Дню. Хоч П’ятдесятницю святкували та святкують і зараз (тільки в інші дні) також іудеї, християнська її сутність абсолютно інша, особлива. Більше того, віра в Трійцю відрізняє християнство від інших «споріднених» монотеїстичних релігій: іудаїзму та ісламу. Бо, як вважають богослови, вчення про Трійцю «є не лише основою, але й вищою метою богослов’я: збагнути таємницю Пресвятої Трійці в її повноті». Зазначимо, однак, що більшість християнських теологів вважає істинну сутність Трійці незбагненною людським розумом (принаймні — повністю).
Нагадаємо, що вчення про Триєдиного Бога зводиться до трьох положень:
— Бог троїстий, і ця троїстість полягає в тому, що в Богові злилися три Лиця (іпостасі): Отець, Син, Святий Дух.
— Кожне Лице Пресвятої Трійці є Бог, але це не три Бога, а єдина Божественна істота.
— Всі три Лиця відрізняються особливими іпостасними, притаманними лише їм, властивостями.
Для того, щоб якось наблизити вчення про Пресвяту Трійцю до сприймання людини, християнські теологи, починаючи з перших сторіч нової віри, користувалися різного роду аналогіями, запозиченими зі світу «створеного», «земного», тобто нашого. Одні, наприклад, вважали таким аналогом сонце та світло й тепло, які з нього походять; інші — духовну складову людини. Так, св. Ігнатій Брянчанінов писав: «Наш розум, слово і дух за одночасністю свого начала і за своїми взаємними відносинами слугують образом Отця, Сина і Святого Духа». Але більшість теологів вважала і вважає, що всі ці аналогії — лише слабкі примітивні наближення до розуміння Трійці. Як написав св. Григорій Богослов, «після багатьох роздумів зрозумів я, що найкраще — відступитися від усіх образів і тіней, як оманливих, так і таких, що далеко не досягають істини, і триматися способу думок більш благочестивого, зупинившись на небагатьох формулюваннях». Іншими словами — людський розум не має досить сили, логіки та уяви для дійсного розуміння догмата Трійці.
У перші сторіччя християнської ери вчення про Трійцю стало «для іудеїв спокусою, а для еллінів — безумством», — як сказав апостол Павло. Бо всі спроби розсудливо осмислити таємницю Пресвятої Трійці приводили християн або до іудейських, або до еллінських помилок: одні розчиняли Лице Трійці в єдиній природі, а інші зводили Трійцю до трьох нерівних (нерівноцінних) істот. Тоді як, згідно з ученням церкви, суть Божества і відмінні її властивості однаково притаманні всім трьом іпостасям — Отцю, Сину і Святому Духу, кожна з яких має всю повноту Божественної сутності і перебуває в нерозривній з нею єдності.
Велике свято П’ятдесятниці — Святої Трійці і Зшестя Святого Духа на апостолів — є днем народження Святої Церкви Христової. У Діяннях апостолів описано, як у 50-й день після Воскресіння і в 10 й день після ВознесінняХристового, на початку 9-ї години ранку, коли народ зібрався до храму (іудейського) для жертвоприносин і молитви, всі учні Христа зібралися в світлиці, що на горі Сіонській. І раптом почувся шум із неба, начебто від сильного вітру; але вітру не було, а тільки шум, який наповнив весь будинок, де сиділи учні. І з’явилися безліч начебто вогненних язиків, які опустилися й торкнулися голів учнів — так наповнилися учні Духа Святого і почали розмовляти чужими мовами. Та світлиця на горі Сіонській є першим християнським храмом, від якого походять всі інші на нашій землі, — їх тепер незчисленна кількість.
Люди, що підійшли до сіонської світлиці і почули, що апостоли говорять різними і чужими мовами, зі здивуванням говорили один одному: «Чи не всі вони галилеяни? Як же ми чуємо їх розмовляючими різними мовами?». А ті, хто не розумів мов, насміхалися й говорили про апостолів: «Вони, мабуть, п’яні!». Тоді апостол Петро став на підвищенні і сказав народові, який зібрався: «Що ви дивуєтеся? І навіщо говорите, що ми п’яні? Ні, ми не п’яні. Але на нас зійшов Дух Святий. Ви знали Ісуса, посланого від Бога. Він творив між нами великі чудеса, але був розіп’ятий на хресті. Цей Ісус воскрес, піднісся на небо й послав на нас Дух Святий, як і обіцяв». Ті, хто чув це, питали: «Що ж нам робити?» Апостол Петро сказав їм: «Покайтеся і хрестіться в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів, і тоді ви також отримаєте дар Святого Духа». Слова апостола Петра були дуже переконливими, бо після проповіді тисячі людей увірували в Христа, хрестилися, а багато хто пішов проповідувати Його вчення в усьому світі.
На Трійцю після літургії священик читає три особливі молитви, звернені до Триєдиного Бога. Храми й будинки на це свято прикрашають квітами й зеленими гілками на честь Духа Божого Животворящого. Але, незважаючи на всі народні обряди та звичаї, Свята Трійця — це незбагненний людським розумом Бог Єдиний за суттю і Троїстий у Лицях: Отець, Син і Дух Святий. Це є велика таємниця християнської віри.
Одного разу Блаженний Августин прогулювався берегом моря, обмірковуючи питання, пов’язані зі Святою Трійцею, про яку він якраз писав богословсько-філософську книгу. Раптом Августин побачив юнака, який, зробивши в піску яму, переносив у неї воду з моря долонями. Августин спитав його: «Що ти робиш?». Юнак відповів: «Хочу перелити море в цю яму». «Це неможливо!» — вигукнув здивований Августин. «Дійсно, це неможливо, але я переллю море в яму швидше, ніж ти своїм розумом повністю збагнеш суть Святої Трійці». Сказавши це, юнак зник, бо це був янгол, посланий на землю для напоумлення не лише блаженного Августина, але й усіх людей: він хотів сказати, що, живучи на нашій грішній землі, неможливо повністю збагнути Святу Трійцю!
