Велика масонська ложа
В одному з найдавніших куточків землі, який має ромбічну форму нашийного талісмана, зібралося 10 славетних лицарів. Представників різних духовних течій — шляхетних розенкрейцерів, безпомилкових ясновидців, каббалістів-банкірів, заклинателів-демократів об'єднала спільна, дуже важлива й таємна справа. Для плебсу, як завжди буває у таких випадках, було розроблено іншу версію, яку лицарі старанно грали на публіці — спілкувалися з народом пляжним, позували перед вуличними фотографами, відвідали шаманську відправу жерців сучасної музи, плавали під оксамитовими балдахінами по Понту Евксинському. А ще — усміхалися, усміхалися, усміхалися до болю в зубах. Робота є роботою, як кажуть німці.
Ввечері, під покровом аспидної південної ночі, у довгих плащах та масках лицарі таємно прибули до старовинного замку. Він, на відміну від інших тутешніх старобудів, мав одну особливість, притаманну звичайно тільки англійським замкам, — тут водилися привиди. І не просто якісь там звичайні парвеню з минулих епох, а привиди, відомі всьому світові, могутні і всезнаючі. Їх було троє.
Треба сказати, що описувані події відбувалися у важкі й загрозливі часи — повсюди вирувала чорна смерть, безперестанно, як Дамоклов меч, загрожували кінці світу, бездни океану поглинали устої, навіть ядерні. Треба було щось робити і негайно. Але що саме?
Лицарі з'їхалися разом у цьому далекому краї заради одного — порадитися з привидами. Адже ті прославилися тим, що свого часу, за життя, ніколи не дозволяли обставинам (навіть кінцю світу) керувати собою. Вони залюбки крутили тими обставинами, а часто навіть самі їх створювали. То ж цвіт лицарства хотів почути від привидів практичні поради — як виробляти з міді золото, зі скла — діаманти, з гривні — долари, а з повітря — газ? Якими засобами можна запобігти ржавінню обладунків та меча? Цікавила лицарів ще схема реакції, яка дозволяє отримати в реторті бальзам вічної президентської молодості. Якщо сказати коротко, то всім ішлося про «філософський камінь», одвічно скритий за завісою Ізіди від очей невтаємничених.
На сьогодні езотеричні технології спілкування живих з духами (так звані Великі таємниці) розроблені детально й на високому науковому рівні; всі лицарі славилися освіченістю, знали фундаментальні закони прояву медіумічної енергії і були мужньо готові використати їх, як не тремтіла їхня душа.
І ось фантастична мізансцена. У пустому, замкненому на ніч замку темно й тихо, як у вусі. Ніде ні живої душі. Тільки в одній великій кімнаті відчувається велика напруга — шепіт, хвилювання, тиха метушня. З наближенням півночі хтось запалює свічку, вставлену в людський череп. На столі, накритому чорною скатертиною, лежить розкрита книга великого алхіміка Трисмегіста «Ізумрудна скрижаль», в центрі столу — невеликий «вівтар», на якому горить суміш сірки, камеді та смоли. Саме з цього вогню мають віщати голоси великих привидів після виконання магічних ритуалів. Вже на початку містерії з'явилися обнадійливі ознаки — в одному темному куті кімнати запахтіло гарною сигарою, в іншому — сільським грузинським тютюном, десь біля дверей скрипнуло колесо фотелю. Почалося!
Проходить, однак, година, дві, лицарі хрипнуть від заклинань, а привиди-експерти все не подають голосу. В чому справа? Вогонь починає пригасати, запах пекла видуває протягом. Відчай і скрегіт зубів. Зрештою, коли вже почало світати, таки зжалилися — звідкілясь (зі стелі, з вогню?) на чорний стіл злітає дві записки. Потім почувся звук, як наче хтось, вибачте, згадав партію. Нижче наводимо тексти послань з того світу, які вельми розчарували славетних лицарів. Не згадуючи вже про те, що досі не розшифровано, що, власне, хотіли сказати лицарям їхні, так би мовити, співрозмовники.
Записка 1: «Люди, які не побували за кулісами, не можуть навіть уявити собі, хто дійсно править світом».
Записка 2: «Запрошувати у порадники мертвих мають право тільки живі люди, а не привиди».
