«Адмірал Кузнєцов»: непотоплюваний і непотрібний
Єдиний російський авіаносець «Адмірал Кузнєцов» (у дівоцтві - «Радянський Союз», «Рига», «Леонід Брежнєв» і «Тбілісі»), званий також важким авіаносним крейсером, переслідує зла доля. Не встиг він у жовтні 2018 року на 82-му судноремонтному заводі в селищі Росляково (Мурманська область) втопити плавучий док ПД-50, в якому ремонтувався, а заодно отримати пролом палуби баштовим краном, як його наздогнала масштабна пожежа. Займання сталося 12 грудня під час зварювальних робіт у першому енерговідсіку на другій палубі. Іскра потрапила в просочене мазутом ганчір'я. Потім загорілися залишки дизельного пального, і вогонь охопив весь енерговідсік. Пожежу загасили тільки через добу. Двоє офіцерів флоту загинули. Ще 14 людей постраждали. Зрозуміло, в цьому випадку в наявності елементарна недбалість. Гаряча зварювальна окалина по кабельному каналу провалилася вниз, але потрапила не на очищену підлогу, як годиться, а на купу просоченого горючими речовинами ганчір'я і тирсу, які робочі забули прибрати. Через протяги і вентиляцію вогонь перекинувся на ізоляцію електродротів і пішов у кабельні канали.
Але тут чудова не тільки недбалість. З посиланням на джерело в штабі Північного флоту з'явилася інформація, що пожежа завдала кораблю збиток у 95 мільярдів рублів. У цю суму оцінили пошкодження конструкції авіаносця і згорілого ремонтного обладнання, а також компенсації сім'ям загиблих і постраждалим. Виходить астрономічна сума в 1,35 млрд євро. Для порівняння - новенький французький вертольотоносець «Містраль» обійшовся тільки в 765 млн євро. Тому немає сумніву, що в суму збитку від пожежі було включено дуже солідні «відкати». Коли скандальність заявленої суми почала усвідомлюватися російською та міжнародною громадськістю, президент «Об'єднаної суднобудівної корпорації» Олексій Рахманов заявив, що збиток у 95 мільярдів рублів не відповідає дійсності. Однак це спростування виглядає досить дивно. Коли говорять, що та чи інша сума витрат не відповідає дійсності, зазвичай називають справжню суму, яка насправді відповідає. Але цієї реальної суми збитку Рахманов називати не став. Тому складається враження, що 95 млрд рублів як сума збитку від пожежі на «Адміралі Кузнєцові» дійсно була спочатку озвучена. Не виключено, що нагорі, можливо, на рівні самого президента Росії, звернули увагу на безглуздість зазначеної суми і зажадали її зменшити. Не по чину, мовляв, береш. Проте й нова сума, яку побоялися опублікувати, вочевидь залишилася порівнянною з вартістю будівництва цілого авіаносця. Якщо це дійсно так, то багатостраждальному «Адміралу Кузнєцову» під час ремонту горіти ще не раз і не два. Та й інші аварії його навряд чи оминуть. Дуже вже спокусливо «розпиляти» під них додаткові багатомільярдні кошти.
І тут постає питання, а навіщо взагалі потрібно було ремонтувати й модернізувати старий авіаносець, побудований ще в радянські часи і названий експертами одним із 5 найгірших авіаносців в історії людства? Адже за рахунок необхідності усунення наслідків тих аварій, які сталися вже під час нинішнього ремонту, його вартість вже зросла на таку суму, за яку можна було б побудувати два нових авіаносці тієї ж водотоннажності, як і «Кузнєцов». Останній же на сьогодні настільки застарів, і морально, і фізично, що його, як кажуть у народі, дешевше було б пофарбувати і викинути. Безперечно, в ремонті-модернізації «Адмірала Кузнєцова» є солідна корупційна складова. Але справа не тільки і, швидше за все, не стільки в ній. Якщо відправити єдиний російський авіаносець у металобрухт, що було б найбільш раціональним рішенням, у Росії більше не залишиться авіаносців. Російські експерти мотивують необхідність ремонту й модернізації «Кузнєцова» тим, що без нього єдина існуюча в Росії авіагрупа, льотчики якої здатні, хоча б теоретично, садити літаки на палубу авіаносця, повністю втратить кваліфікацію за ті 20-25 років, що буде будуватися новий авіаносець , тому садити літаки на нього буде просто нікому. Тут треба зауважити, що нинішню кваліфікацію пілотів авіагрупи «Кузнєцова» не варто перебільшувати. Це довів безславний похід до сирійських берегів, під час якого вони примудрилися розбити або втопити при посадках на палубу 2 літаки з 12. Тому й зараз використовувати авіагрупу як палубну авіацію не варто було б. Що вже казати про те, що за кілька років, що буде ремонтуватися «Кузнєцов», льотчики втратять залишки навичок. Таким чином, здавалося б, цілком можливо було б закласти новий авіаносець, з легким серцем розлучившись зі старим. Біда російського флоту, однак, полягає в тому, що будувати новий авіаносець ніде, нікому і ні для чого. У Росії відсутній суднобудівний завод, здатний побудувати авіаносець відповідної водотоннажності. «Адмірала Кузнєцова», нагадаю, будували в українському Миколаєві.
У нинішній геополітичній обстановці розміщувати замовлення на будівництво російського авіаносця на верфях США, Китаю, Англії, Франції та тієї ж України точно не вийде. Будівництво ж у Росії нового заводу, а потім на ньому - нового авіаносця може зайняти всі 35-40 років, якщо він буде створюватися як ударний корабель. «Кузнєцова» будували 10 років, але відтоді конструкції авіаносців істотно ускладнилися, а кваліфікація російських суднобудівників впала. Головне ж, якщо новий авіаносець все-таки побудують, садити на нього літаки буде нікому, та й, цілком можливо, не буде й відповідних для нього літаків. Тому «Адмірала Кузнєцова» доводиться зберігати на плаву виключно з міркувань престижу. Щоб можна було б із гордістю заявляти, що в складі російського флоту, як і у флотах США, Англії, Франції, Китаю та Індії, є авіаносець, та ще й власного виробництва (насправді - українського). Звичайно, налякати цей авіаносець нікого не зможе, проте російським адміралам, а також Шойгу і Путіну буде приємно.
