Деза.Ру і «третій майдан»
«Громадянська війна знову розпочалася в центрі Києва!» — така «новина», як розповіли мені канадські друзі, пролунала вранці 21 лютого у телепрограмах провінції Манітоба. Ну, а далі — про десятки загиблих у зіткненнях на тлі кадрів з нападами на офіси філій російських банків в Україні та полум’яних виступів з майданівської сцени новітніх «полум’яних революціонерів»…
Коли почули й побачили таку «новину» в інших провінціях Канади, не знаю, — це велика країна, у Києва з Манітобою — вісім годин різниці, коли у них іще ранок, у нас уже вечір, можливо, вона пролунала у ближчому до нас Торонто наприкінці 20 лютого, а у центральній та західній Канаді її просто повторили наступного для, — проте маємо факт: провокація російських спецслужб і підпорядкованих їм засобів масової дезінформації частково вдалася, внісши сум’яття в душі канадських громадян, зокрема українського походження.
Гадаю, на російську дезу «купилися» і в деяких інших країнах…
Тим паче що вона фігурувала на десятках російських порталів і сайтів, зокрема й на Lenta.ru та інших, присмачена конкретними подробицями поточного політичного моменту — мовляв, у Києві штурмували офіс Ахметова та палили вогнища на Майдані на знак протесту проти політики уряду Яценюка та адміністрації Порошенка…
І щоб ніхто не сумнівався: повідомлення про «67 загиблих на Майдані Незалежності» у день жалоби за Небесною Сотнею разом зі свіженькими кадрами, присвяченими акціям у Києві, з’явилися 20 лютого 2016 року не тому, що якийсь випусковий редактор у Росії переплутав дати (російські дезінформатори посилалися на повідомлення інформагенції УНІАН, але воно було дворічної давнини), а внаслідок «польового випробування» нового прийому «гібридної війни». Коли реальність намагаються підігнати під певні правдоподібні для тих, хто не живе в Україні, й досить грамотно побудовані «повідомлення» про масові заворушення, жертви, громадянську війну тощо.
При цьому головне — зробити грамотне «вкидання» дези, щоб її бодай кілька годин поспіль використовували не лише російські, а й західні мас-медіа (тим паче що різниця в часі може посприяти тому, що в західній півкулі цю дезінформацію «прокрутять», не вдаючись у подробиці, ще й наступного дня). Мовляв, он що вчора трапилося в Києві (Харкові, Одесі, Львові, далі — всюди). А потім такого штибу «повідомлення» зникне з відповідних сайтів та новинних порталів (як це зробили з дезою про «67 загиблих на Майдані Незалежності» на Lenta.ru), і сліди його існування можна буде знайти тільки у Google cache. Мовляв, просто помилилися, з усіма буває…
Але, що показово, при цьому немає ані вибачень, ані офіційних спростувань.
Та повернімося до Києва й до тих «дуже революційних сил», які дали таку потрібну російським провокаторам свіженьку, з прикметами сьогодення, телевізійну «картинку» та відповідні фотокадри. Низка блогерів відзначила, що з півсотні людей у камуфляжах, котрі зайняли готель «Козацький», поводила себе так, наче «наривалася» на силові акції Нацгвардії та спецслужб задля звільнення цього приміщення. Проте керівництво силових структур України, на щастя, не повелося на таку поведінку, тож урешті-решт, після тривалих переговорів, «радикальні революціонери» самі пішли геть. А такий розв’язок конфліктної ситуації не дав змоги російським засобам масової дезінформації зробити нові «вкидання» про «штурм» і «жертви», про «нову громадянську війну в центрі Києва». Так само спокійно було демонтовано й намети на Майдані, встановлені «революціонерами» (певна частина яких, гадаю, щиро вийшла на акцію протесту, не підозрюючи, що всім їм заздалегідь відведена роль «гарматного м’яса» для використання у російській пропаганді)…
Утім, поклавши руку на серце, поставимо перед собою запитання: хіба могла така масштабна та цинічна дезінформація постати й частково досягти успіху на порожньому місці? Хіба постійні — цілком правдиві! — повідомлення про корупцію у вищих ешелонах влади України, про неефективність реформ, про відставки реформаторів і про урядову кризу не підготували для неї потрібне підґрунтя? І хіба, з іншого боку, не провокує акції протесту недолуга урядова політика, яка зводиться до підвищення тарифів і цін геть на все для простих громадян одночасно зі збереженням статків і доходів олігархів (навіть тих, хто, м’яко кажучи, не надто доброзичливо ставиться до Української держави й завдав у минулі роки їй чимало лиха)? Хіба не підіграє дезінформаторам з-за кордону максимально неефективна діяльність (якщо не сказати — фактична бездіяльність) Міністерства інформаційної політики? Хіба постійні розмови про необхідність «третього Майдану» не дали змоги Кремлю та Луб’янці осідлати цей сюжет і використовувати його на свою користь? До речі, думаю, що деза від 20 лютого — тільки початок «гібридної» експлуатації теми «третього Майдану», тобто поєднання акцій платних провокаторів, куди намагатимуться залучити якомога більше незадоволених владою громадян, із дезінформаційними телевізійними «картинками» та коментарями…
Це означає, крім усього іншого, що українським національно-демократичним силам на якийсь час варто відмовитися від ідеї «третього Майдану» і використання відповідного місця для акцій протесту проти політики влади (а приводів для таких акцій більш ніж вистачає). Слід шукати інші форми активності, більш ефективні й несподівані для російської пропаганди. Зрештою, фальшивий «майдан» уже намагалися зібрати 2007-го Янукович та Мороз — і де зараз ці політики? Нехай «ідейні брати» цих персонажів спробують потусуватися в центрі Києва — мине час, і дощі змиють їхні найостанніші сліди, чи не так?
