Гібридна війна на знищення Литви
Як Лукашенко і Путін організували кризу в Литві, Україну порівняли з Сомалі і визначили долю Афганістану, а Навальному винайшли новий термін
У цей день 229 років тому, 12 серпня 1792 року — Катерина II затвердила вирок російському публіцисту і видавцю Миколі Івановичу Новикову — 15 років ув’язненняі. Говорячи сучасною мовою, це був кінець системної ліберальної опозиції 18-го століття. Новикова важко порівняти з кимось із наших сучасників. Він і свого часу був унікальним. У своєму журналі «Трутень» він полемізував зі «Всякой Всячиной», органом Катерини II. Своєю неймовірно бурхливою і плідної видавничою діяльністю він фактично вперше привчив Росію до читання, і за висловом Ключевського завдяки йому «почало пробиватися те, з чим ще не було знайоме російське освічене суспільство: громадська думка». 1787 року під час неврожаю і масового голоду, що виник внаслідок цього, Новиков надавав філантропічну допомогу селянам і врятував від голодної смерті мужиків зі 100 селищ. Це викликало роздратування імператриці, яка була переконана, що «будь-яке благо може походити тільки від престолу». Караючий Указ Катерини був таким: «...хотя Новиков и не открыл сокровенных своих замыслов, но непризнанные им преступления столь важны, что Мы повелели запереть его в Шлиссельбургскую крепость».
Володимир Путін відрізняється від Катерини Другої не лише мікроскопічним масштабом особистості, а й любов’ю до садистських збочень. Імператриця відчувала особисту неприязнь до Новикова і чесно дала йому ні за що 15 років. Так, щоб сидів до смерті. Путін, відчуваючи особисту неприязнь до Навального і чудово знаючи, що поки він у Кремлі, Навальний на свободу не вийде, не дає йому одразу довічне або ті ж 15 років, а додає по три роки, розтягуючи задоволення.
СК пред’явив Олексію Навальному нове звинувачення — у створенні організації, що зазіхає на особистість і права громадян. Організація — це Фонд боротьби з корупцією. Питання, на особистість яких громадян ця організація робить замах і які саме права маються на увазі, є риторичним...
У Литві рукотворна, сконструйована з-за кордону криза. Присутні на мітингу протесту проти антипандемійних обмежень громадяни не розійшлися після його закінчення, заблокували депутатів парламенту всередині будівлі Сейму, кидали в поліцію каміння. Кілька депутатів не змогли дістатися до своїх машин, тому що цьому перешкоджав агресивний натовп. Інші депутати виявилися заблокованими у своїх автомобілях. Поліція мала забезпечити 75-метровий периметр навколо Сейму, але не змогла цього зробити, оскільки основні сили поліції були зайняті охороною мігрантів, яких прислав Лукашенко.
«Кривавий диктатор Науседа чіпляється за владу і не хоче йти!» — нестямно заскімлила Скабеєва, починаючи свою чергову годину ненависті від 11.08.2021. «А самих народних обранців протестувальники називали гівном!» — із задоволенням смакуючи і перекочуючи це слово в роті раділа Скабеєва. Кадри, які при цьому показували, дійсно вражали. Ті учасники протесту, які потрапили в кадр, дійсно кричали на адресу депутатів Сейму: «говно поехало», а також «позор!» і «свободу Литве!», причому всі ці крики були чомусь виключно російською мовою, причому в тому варіанті російської, яку філолог Гасан Гусейнов називає «убогою і клоачною». Та й зовні найактивніші учасники протесту в кепках і майках-алкоголічках були так схожі на російських гопників, що не відрізниш.
У Литві, як і у всій Європі, повно проросійської агентури, зокрема й в медіа. Ось, наприклад, сайт rubaltic.ru. публікує чергову брехню, що Литва стала єдиною країною в світі, яка офіційно відмовилася від російської вакцини з ідеологічних міркувань і саме це стало причиною зростання захворюваності. Головний редактор газети Respublika Вітас Томкус, закликає уряд, «поки не пізно, повернутися до діалогу з Білораруссю й припинити підтримувати мінських відщепенців, які називають себе опозицією».
Керівництво Литви добре усвідомлює, що криза в країні викликана не внутрішніми причинами, а інспірована ззовні. «Це гібридна атака. Це не вираження громадянської позиції, а добре організована антидержавна діяльність, коли ми повинні відкликати сили наших правоохоронних відомств від інших об’єктів, це можна трактувати однозначно — як добре організований процес», — заявила 11 серпня глава МВС Агне Білотайте.
Очевидно, що міграційна криза на кордоні Білорусі з країнами Балтії має рукотворний характер. Жителі Іраку, Ірану та інших країн, звідки поповнюються потоки біженців, платять по $10-20 тисяч за білоруські туристичні візи, щоб через Білорусь потрапити в Європу.
Для державних білоруських туроператорів це просто такий бізнес — відкриття візи в Білорусь з цих країн. Вони працюють у тісному контакті з місцевими операторами, які обіцяють, що за 3-4 дні біженці зможуть перетнути кордон Білорусі й тоді опиняться в Німеччині, Франції і т.д. Цей міграційний виклик зроблено руками цілком конкретної людини, яку звуть Лукашенко. До травня 2021 року незаконних перетинів білорусько-литовського кордону було у 7 разів більше, ніж за весь 2020 рік. Проти Литви ведеться гібридна війна на знищення з використанням міграційного зброї та інформаційних атак.
Гібридна війна триває і проти України, тільки набір методів дещо відрізняється: окупація частини території, постійні обстріли, використання енергетичної зброї, плюс інформаційні атаки.
Усе та ж Скабеєва: «Україна зараз схожа на Афганістан. На нашому кордоні — держава-терорист, політичне Сомалі».
Справжню істерику у російських ЗМІ викликали слова українського віце-прем’єра Олексія Резнікова, який під час зустрічі в США з керівником американського фонду Jamestown Гленом Говардом заявив, що на території України потрібно розгорнути більше систем протиповітряної оборони (ППО), зокрема й американських.
У відповідь мешканці російського телевізора почали погрожувати Україні усілякими жахами, лякати негайної війною, а також тим, що американці Україну неодмінно «кинуть». Як головний аргумент — відхід американців з Афганістану, після чого контроль над цією країною захоплюють таліби. Паралель «Україна — це Афганістан» ось уже кілька днів з такою постійністю живе в російському телевізорі, що мимоволі виникають сумніви, чи знають усі ці люди, де ці дві країни містяться, чи чули вони про ці країни що-небудь, крім назв.
Режисер Карен Шахназаров (авторитетно): «Ви побачите, як американці підуть з Європи. А Зеленський не встигне втекти!» Американські сухопутні війська як з’явилися в Європі 1943 року під час Італійської операції, так нікуди й не йдуть ось уже 78 років. Причини, через які вони підуть ось просто зараз, відомі, мабуть, лише режисерові Шахназарову. З урахуванням паралелей з Афганістаном ще більш цікаво, від кого не встигне втекти Президент Зеленський. Хто ті українські таліби, які прийдуть замість американців, що втечуть з України? Єдина версія — проросійськи налаштовані «шахтарі» й «трактористи» з терористичних анклавів «ДНР» і «ЛНР» у супроводі «відпускників» і «відставників» з Росії. Тобто насправді путінська обслуга, лякаючи українців приходом місцевих «талібів», чудово розуміє, на кого в Україні може спиратися путінський режим...
У світі йде безперервна війна між диктатурами проти демократій. Війна одностороння. На знищення. На передньому краї цієї війни сьогодні — Литва й Україна. Диктатури використовують усі випробувані засоби і весь час винаходять нові. Демократії практично не відповідають, або відповідають рутинно і мляво: беззубими санкціями і черговими заявами. В історичній перспективі поразки диктатур неминучі. Але за такої пасивності демократій, йдучи в небуття, диктатори можуть неабияк зіпсувати людям життя.
