Канонади та буфонади
«Мы не пашем, не сеем, не строим, а гордимся общественным строем...». Була така пісня зі старого кіно. Виявилося, вона не про Радянський Союз. Путінська Росія, що розбушувалася, як Фантомас, демонструє всесвітній бунт утриманців. І хоча найближчих сусідів великого мілітаризованого імпортера переповнюють страхи, все ж трагічний мейнстрім змішується із фарсом.
Ось повсталі раби й вороги України, нині вільні ДНРовці, будують щастя завтрашнього дня, палячи з «градів» по всій інфраструктурі Новоросії, яка нібито належить їм. Виглядає неприродно. Якщо б ІРА, називаючи Белфаст своїм містом, робила те саме, ким би всі її вважали? Ясно, що канонади в Донецьку це й буфонади, розраховані на широку публіку.
Біля самих кордонів Англії летить великий літак-бомбардувальник Ту-95, яким Путін вирішив лякати британців. Літак дуже старий і, впавши на землю без бомбового вантажу, наробить чималих бід ... Навіщо цей старезний літальний апарат погрожує столиці, де в одному тільки районі Кенсінгтон будинків впливових російських громадян більше, ніж на Рубльовці? Причому кожен будиночок коштує вп’ятеро дорожче за стратегічну ескадрилью, що загрожує світу. Не думаю, що 1944-го англійці змогли б бомбити Берлін, квартали якого належали б членам палати лордів. Але страшне шоу з донецьким сюжетом must go on в повітряному просторі розраховане на цільову аудиторію. Дивись, Європо, що може Азія!
У північних містах РФ громадяни, що «потерпають від підступів США», виїхали на автопробіг «проти Обами» з гаслами «Долой все американское!». Колони патріотичного змісту укомплектовані автомобілями GM, Ford, Toyota та іншими марками, корисними для матеріального, але чужими для духовного світу росіян. У соціальних мережах таке явище називають «розривом шаблону». Насправді ж, це лише продовження буфонади, де гротеск, вигадка й карикатурні дії — невід’ємна частина сюжету. Не важливо, де він розвивається: на Асамблеї в ООН або на околицях Маріуполя. І не важливо, чиїми досягненнями цивілізації користуються російські та українські громадяни з портретами Путіна в спальнях. Орати, будувати і сіяти вони не мають наміру, тому, що у солдатів минулого найвищі цінності — трофеї. Взяв — твоє, не відібрав — піймав облизня.
Сантехніка, вивезена з Грузії, анексований Крим і канцтовари, винесені з кабінетів Європарламенту, — все вкладається в матрицю поведінки варварів, що увірвалися до палаців. Відтоді й процвітає військова тактика залякування. І хоча ви не бачите тигрові шкури на плечах, черепи на списах й бойове розфарбування спідньої білизни солдатів, все ж перед вами армія, в якій методи залякування важливіші за оснащення.
