Поправки до конституції РФ ухвалено, про вибори забудьте
Голосування щодо поправок у російську конституцію виявилося цілком передбачуваним. Особливо потішили мене остаточні підсумки: явка 67,97%, частка тих, хто проголосував «за», 77,92%, проти - 21,27%. Як можна зрозуміти, 0,81% припало на зіпсовані бюлетені. Якщо перемножити один на одного показник явки і частку тих, хто схвалив поправки, то вийде 52,96% - частка всіх зареєстрованих виборців, що проголосували за поправки до конституції. Очевидно, тим, хто задавав параметри фальсифікацій, було критично важливо, щоб число тих, хто проголосував «за», обов'язково було більше 50% від зареєстрованого числа виборців. Тут проблема була в тому, що не можна було надто вже задирати вгору явку. Ймовірно, межею тут було 70%, але бажано було обійтися меншою цифрою, оскільки у дуже високу явку в епоху пандемії коронавірусу мало хто повірив би. Майже до кінця процесу підрахунку голосів трималася цифра явки 65%, і тільки в останній момент вона чарівним чином зросла майже на 3%. Річ у тім, що якщо 77,92% помножити на 65%, то вийде лише 50,65%, що ледь-ледь перетягує за половину від зареєстрованого числа виборців. Але і щодо числа тих, хто голосував «за», ймовірно, було задано певну верхню планку - швидше за все, у 80%. При числі тих, хто підтримав поправки до конституції, понад 80% у свідомості дуже багатьох, і не тільки в Росії, але й на Заході, виникла б небезпечна схожість із практикою центральноазіатських режимів, та й лукашенківською Білоруссю. Тому зупинилися недалеко від 80% - майже на позначці в 78%. Зрозуміло, були регіони рекордсмени - Тива, Дагестан і Чечня (в останній за поправки проголосувало аж 98% виборців), але тут брали до уваги «регіональну специфіку».
Однак було на цьому всенародному голосуванні-недореферендумі і своє ноу-хау. У ЗМІ порівняно широко популяризувався досвід тих виборчих дільниць, і навіть єдиного регіону, де противники поправок взяли верх. Як видається, це не випадково. Наприклад, щонайменше на двох виборчих дільницях у Москві - в Мітіно і районі Філевський парк - учасники голосування виступили проти внесення поправок до Конституції. А на одній із дільниць у Раменках, де було помічено вкидання бюлетенів, територіальна виборча комісія ухвалила рішення визнати результати голосування недійсними. На відповідному ролику, де зафіксовано порушення, який широко демонструвався на прокремлівських телеканалах, незалежні спостерігачі побачили елементи постановки. В єдиному регіоні, Ненецькому автономному окрузі, де голосів «проти» було подано більше, ніж голосів «за», причому істотно більше - у співвідношенні 55,25% проти 43,78% при явці в 58%, ні регіональна виборча комісія, ні Центрвиборчком не зробили жодних спроб оскаржити підсумки голосування і визнати їх нелегітимними. Навпаки, глава ЦВК Елла Памфілова, яка в простоті, без консультації з адміністрацією президента, слова не скаже, підтвердила, що жодних претензій до голосування в НАО немає: «Ми результати голосування не коментуємо, а тільки фіксуємо. Значить, там (у НАО) так проголосували люди. Результати говорять про достовірність підрахунку голосування». А т.в.о. губернатора Ненецького автономного округу Юрій Бездудний прямо заявив, що вибори в регіоні «пройшли чесно, прозоро, без порушень»: «Так, більшість жителів НАО на загальноросійському голосуванні висловилося проти. Але їхні голоси не проти поправок, а реакція на тему з об'єднанням НАО й Архангельської області». Створюється враження, що ця заява, як і підсумки голосування, були заздалегідь узгоджені з адміністрацією президента Росії. Адже і там, вочевидь, далеко не всі підтримують ідею об'єднання Архангельської області і НАО. А Бездудному, губернатору чекістських кровей, у вересні обиратися губернатором НАО, де настрої проти об'єднання з Архангельською областю дуже сильні. Тому йому треба створити враження у виборців, що він, хоча й підписав меморандум про об'єднання, але аж ніяк не горить бажанням втілювати його в життя. Кремлю ж вигідно демонструвати, що є окремі виборчі округи, і навіть цілий регіон, де більшість виборців проголосували проти поправок до конституції.
У Петербурзі було виявлено низку дільничних виборчих комісій із 80% голосів проти поправок. Імовірно, комісії при фальсифікації результатів переплутали графи. А може, не переплутали, може, так і було задумано, щоб на кількох дільницях противники поправок взяли верх. Ця стратегія спрямована насамперед на західну громадськість і покликана переконати її, що голосування пройшло чесно. Так, мовляв, були окремі порушення, але виборчі комісії і спостерігачі від Громадської палати (а інших на голосування щодо поправок не допускали) чітко фіксували їх, і на результат голосування вони ніяк не вплинули. Наявність же цілого регіону і низки виборчих дільниць в інших регіонах, де противники поправок виявилися в більшості, покликане довести всьому світові, що не було жодних фальсифікацій і вкидань, принаймні в таких масштабах, щоб це вплинуло на результати голосування. Але тоді незрозуміло, чому з таким завзяттям по всій країні не пускали на дільниці незалежних журналістів, а одному з них, кореспонденту «Медіазони» Давиду Френкелю, поліцейські так перестаралися, що навіть зламали руку.
За даними незалежних екзитполів, і в Петербурзі і в Москві більшість проголосувала проти поправок. Результати екзитполів «Яблука» і кампанії «Ні!» в Москві збіглися (що, до речі, досить дивно): 55% - проти, 45% - за. У Петербурзі «проти» проголосувало 63%, за - 37%. Офіційні дані, навпаки, свідчать, що в Москві майже дві третини населення підтримали поправки, так само як і більшість тих, хто проголосував у Петербурзі. Загалом же визначити як реальний відсоток явки, так і як саме проголосували росіяни не є можливим. Умови голосування виключали хоча б якийсь дієвий контроль. Адже проголосувати можна було не тільки коли завгодно протягом тижня, а й де завгодно: на пеньках, лавках, капотах машин, біля входу в супермаркети тощо. Непримиренна ж опозиція вкотре виявила свою нездатність консолідуватися і так і не виробила єдиного призову до виборців - чи треба голосувати «ні» або бойкотувати голосування. Це було важливо не для провалу голосування - в умовах, що склалися, він був неможливий, а для відпрацювання майбутніх спільних дій, які стають особливо важливими у світлі того, що тепер влада постарається найближчим часом, і не пізніше, ніж до наступних президентських виборів, покінчити з залишками демократичних свобод, зокрема зі свободою слова і свободою зібрань, щоб наступне голосування за Путіна провести в тих же умовах, у яких пройшло голосування щодо поправок до конституції.
