Перейти до основного вмісту

Постріл у свободу

Вбивство Бориса Нємцова як істерика російської влади
28 лютого, 14:39
Фото Reuters

Дата 1 березня і біля неї вельми трагічні в російській історії. Єдиний цар-ліберал, якщо взагалі можна застосувати такий термін, Олександр II, був убитий у день, коли він начебто збирався підписати першу конституцію Росії. Так це чи ні, але наявна поліцейська провокація, в якій втемну були задіяні терористи з «Народної волі». Саме 1 березня був убитий Владислав Лістьєв, і на цю дату було призначено в Москві «Марш миру». Схоже, що влада злякалася того, що у віддалений район Москви прийде досить багато людей для протесту проти війни в Україні та свавілля Путіна і Ко.

Цікаво, що термінологія Кремля як після вбивства Анни Політковської, так і після трагедії на Великому Московорецькому мосту нітрохи не змінилася. Тоді офіційні особи всіляко применшували моральний вплив відомої журналістки і переконували суспільство і світ у тому, що для влади вона ніякої загрози не представляла. І тепер відносно Бориса Нємцова прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтерв'ю радіо «Комерсант-FM» використовував такі ж слова. «При всій повазі до пам'яті Бориса Нємцова в політичному плані він не представляв якоїсь загрози, мається на увазі, зрозуміло, політичної, для чинного керівництва Росії і для Володимира Путіна. Якщо ми зіставимо рівень популярності, рейтинги Путіна, уряду в цілому і так далі, то в цілому Борис Нємцов був трохи більше ніж середньостатистичний громадянин».

По цифрах формально начебто так. У Путіна позамежні 86% популярності за останніми опитуваннями, у Нємцова трохи більше 9%. Тоді чому влада створювала убитому опозиціонеру стільки проблем, чому кидала за грати з кожного приводу і доклала багато сил, щоб не допустити його в Ярославську обласну думу. Якось не сходяться у російської влади кінці з кінцями.

Хоча слідство розглядає кілька версій, починаючи від професійної діяльності і закінчуючи побутовою, абсолютно очевидно, що тут політичне вбивство. Для такого висновку є всі підстави. І очевидний український слід.

Борис Нємцов був послідовним і активним противником російської агресії на Донбасі, він завжди виступав проти анексії Криму. При цьому залишався великим патріотом Росії. Як людина, що любить свою Батьківщину, він боровся проти війни в Україні всьому доступними методами. Від організації маршів і акцій протесту в Москві до участі в українському Майдані.

На своїй сторінці в Facebook російська журналістка Ксенія Собчак написала, що Борис Нємцов планував оприлюднити докази присутності російських військ на Донбасі. «Ілля Яшин сказав, що він збирався опублікувати доповідь про війну в ДНР з фактами і документами про присутність російських військових». Відзначимо, що Ілля Яшин є головою регіонального відділення «Республіканської партії Росії - Партії народної свободи» (РПР-ПАРНАС) у Москві. Борис Нємцов був співголовою партії.

Знаючи, як ретельно він проводив свої попередні розслідування, можна не сумніватися, що і в цих матеріалах були прямі докази участі російської армії в агресії проти України. Хоча весь світ в цьому і не сумнівається, але документальне підтвердження з російського джерела, безсумнівно, вкрай нервувало владу.

Взагалі обстановка напруженості, агресії та нетерпимості, яка домінує зараз в російському суспільстві і її високий градус ретельно підтримується федеральними каналами і створила основу вбивства. У згаданій замітці Ксенія Собчак зазначила, що «Навіть якщо не було прямого наказу його прибрати, та ненависть, яка в суспільстві, могла спровокувати виродків».

Зацікавленість влади в усуненні політика абсолютно очевидна. Опозиціонери активно готувалися до проведення маршу 1 березня. Для агентури ФСБ не було таємницею, що на марш збереться досить багато людей. Хоча з екрану ллються обнадійливі звістки, вже дуже багато в російських містах і селах замислюються над ситуацією, що склалася. Звичайно, кримнаш, але з ліками, продуктами і багатьом іншим не все в порядку. Чому регіони повинні розплачуватися за анексію Криму. У Сибіру дедалі більше закликів відправити біженців з Донбасу назад в Україну. Їх присутність у сибірських містах, в Архангельську і Мурманську підсилює соціальну напруженість. Люди не вважають за можливе жертвувати своїми доходами і можливостями на їх користь. Пояснення, що грошей в регіонах немає, оскільки всі пішли на утримання Криму викликають дедалі більше роздратування. Поки воно глухе, але аби почати, а далі воно й піде. І марш 1 березня цілком міг підсилити щораз більше невдоволення. Одна справа відповідати на запитання соціологів і зовсім інша справжні настрої людей. В СРСР всі голосували за непорушний блок комуністів і безпартійних, але це зовсім не означало підтримки радянської влади.

Заборонити марш влада не посміла. У тому числі і через міжнародні причини. Залишалося знайти спосіб якось залякати і придушити опозицію. Заарештували і посадили на 15 діб Олексія Навального. Не допомогло. Навпаки, охочих приєднатися до маршу стало ще більше. Тоді й пішли на вбивство. Вибрали Бориса Нємцова як найбільш відомого політика.

Другий фактор. Про нього сказав в ефірі радіостанції «Ехо Москви» Борис Нємцов у своєму останньому інтерв'ю напередодні вбивства. «Ви знаєте, що Путін рік тому почав агресію проти України. Чому я говорю рік тому? Тому що 27 лютого минулого року, ви знаєте, озброєні люди захопили будівлю парламенту Автономної Республіки Крим. Потім 47 депутатів, тобто не маючи кворуму, ці депутати під дулами автоматів проголосували за референдум». Не випадково російська влада заснувала «День спеціальних операцій» на початок анексії Криму.

Марш передбачався антикризовим, але в ньому складовою частиною повинен був стати протест проти таких операцій. Влада, як зазначив Нємцов у згаданому інтерв'ю, дуже нервувала. Все їй здавалося, що протести можуть вийти з-під контролю і ніякі цифри величезних рейтингів типу Кім Чен Ина не врятують.

І третій фактор, про який сказав Борис Нємцов у своєму останньому інтерв'ю. «Я спочатку скажу з приводу Наді Савченко. І, звичайно, вважаю абсолютною катастрофою те, що зараз відбувається. Лена Масюк (відома правозахисниця - авт.) до неї ходила, і я знаю, що багато правозахисників були. Лікарі, фахівці кажуть, що вона може померти в лічені дні, і я не розумію рівня кровожерливості Путіна, і, я б так сказав, якогось садизму. Навіщо це все потрібно, щоб вулиці, площі в сусідній країні були названі ім'ям Савченко і, щоб, врешті-решт, ненависть до Росії стала такою самодостатньою після всього цього?... Таке відчуття, що вони хочуть, щоб Надя померла. Я до чого це говорю. У нас буде колона на підтримку Наді Савченко, колона буде. Це Марк Фейгін займається, її адвокат - ви знаєте».

Виникає стійке відчуття, що вбивством Нємцова влада хотіла не лише залякати опозицію, а й зірвати протест проти укладення та нелюдського поводження з Савченко. Убили Нємцова, тепер хочуть вбити нашу героїню Надію.

Треба сказати, що в якійсь мірі натхненників і організаторів вбивства це вдалося. Марш протесту замінений траурним. Але це тимчасово.

Борис Нємцов був яскравою і неординарною людиною. У чомусь навіть артистом в політиці. Коли йде в інший світ талант, ми відразу гостро розуміємо, кого ми з вами втратили. Поліг на полі бою ще один боєць Українського фронту. У нас є всі підстави таким вважати Бориса Нємцова. Він віддав своє життя не тільки за свою країну Росію, але і за Україну. Він і наш герой, а герої не вмирають.

 

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати