Шпигунська хвиля
Роздуми російського патріота
Росія — найбільша за площею держава у світі. І, як відомо практично всім громадянам цієї величезної країни, вона оточена з усіх боків. То морями і океанами, то тундрою, то тайгою, то степами, то недружніми сусідами й відвертими ворогами.
Якщо навколо вороги і не дуже друзі, то всередині великої країни, що встає і ніяк не встане з колін, мають бути їхні посібники. П’ята колона, ліберали всіх видів і мастей і, звичайно, шпигуни. Останні за всяку ціну хочуть вивідати найпотаємніші державні й особливо військові таємниці та негайно передати їх дипломатам із ворожих країн. Тим самим завдати непоправної шкоди обороноздатності Росії, її іміджу. І це не перебільшення.
Скільки років нам втовкмачували, що цар Іван Грозний убив свого сина. Навіть картину про це написав великий російський художник. Насправді, як передає «Інтерфакс», історики-патріоти з’ясували, що цар свого улюбленого сина не вбивав, а все це наклеп ворогів Росії. Вже на кораблі «Мейфлауер» англійські джентльмени й карні злочинці, що прибули на американський континент 1620-го, займалися тим, як напаскудити Росії. І було їх зовсім небагато, а як зуміли все обставити, що тільки зараз розібралися у цій темній справі. Адже хто ж міг, окрім них, вигадати, що російський цар убив свого сина. Щоправда, залишається незрозумілим, куди подівся царський син, якщо його не вбив батько. Для історика-патріота це не питання. Не вбивав — і все тут.
Тому Державна дума без особливих дискусій, там їм не місце, ухвалила закон про державну зраду. Складено його так, що під це поняття можна підвести взагалі все. При бажанні навіть випадкова розмова з іноземцем на теми літератури чи мистецтва, спорту й навіть математики за великого бажання компетентних органів, судячи з усього, воно є в надлишку, можна трактувати як державну зраду. І це не перебільшення.
Наприклад, зустрілися ви з іноземним туристом і в поясненні йому як пройти на Червону площу використовували математичну термінологію на кшталт «перпендикулярно» і «паралельно». Уже видали таємницю за сімома печатками в кодованому вигляді. Адже він не міг розібратися в московських закутках, а ви йому із застосуванням математики це пояснили. Тепер у Пентагоні зможуть внести уточнення в плани московських вулиць. Неважливо, що для цього є супутники, GOOGLE, GPS тощо. Ви, розповівши іноземцю таку державну таємницю, стали посібником шпигуна. Якщо навіть самі до цього їм не були, але органи розберуться. Адже всі іноземці за сумісництвом шпигуни та диверсанти, що приїхали до Росії виключно з метою її руйнування. І для цього вступають у контакти з російськими громадянами. Намагаються звести їх на манівці, зі шляху збереження найважливіших таємниць державних і військових.
Звідси випливає: що не повинен знати ворог, не говори й другові. Запитає вас хтось, як пройти — не можна відповідати. Раптом шпигун. Випадкова розмова в поїзді молодого актора Георгія Жжонова з американським дипломатом скінчилася для артиста таборами на 17 років. Спілкувався з іноземцем, значить, шпигував. Адже дипломат опинився в поїзді не просто так. Це щоб очі відвести американець їхав до Владивостока зустрічати якусь делегацію. Насправді ...
І взагалі ворог підступний, і в своєму бажанні нашкодити Росії йде на всілякі хитрощі й ретельно конспірується. Ось жив у англійському порту скромний годинникар. Вже всі забули, що він 20 років тому приїхав із Німеччини. Насправді це був агент абверу. В потрібний час він вказав підводному човну Kriegsmarine U-47 фарватер вглиб британської військово-морської бази Скапа-Флоу на Оркнейських островах. Лінкор Royal Oak (Королівський Дуб) 14 жовтня 1939 було торпедувано, й він пішов на дно, загинуло 812 осіб. Підводний човен забрав шпигуна і благополучно повернувся до Німеччини.
Тож ховаються й маскуються шпигуни, диверсанти та агенти впливу. На що тільки не йдуть у палкому бажанні нашкодити Росії.
Ось і Світлана Давидова з міста Вязьма Смоленської області. Пам’ятаєте з історії Вяземський котел, до якого потрапили 16 дивізій Червоної армії в жовтні 1941 року. Це в тих місцях.
Думаєте вона випадково має сім душ дітей і найменшу народила два місяці тому. Нічого подібного. Багатодітна мати, що може бути краще для такого маскування. Хто ж міг подумати, що вона замислила передати дуже секретні відомості про те, що побачила з вікна і потім почула від двох вельми балакучих військовиків. Вони говорили про відправку у відрядження й у цивільному. Вона вирішила, що військовиків посилають на схід України.
Світлана Давидова / Фото lenta.ru
І тут настільки ретельно замаскована Світлана Давидова припустилася помилки. У душі противниця, як і належить шпигунці, війни на Донбасі вона повідомила про це в Москву телефоном українським дипломатам. І ось майже через рік ФСБ її заарештувало за видачу секретів іноземній, в недалекому минулому, братській державі.
Органи чудово знають, що дочку вона народила виключно задля камуфляжу своєї шпигунської діяльності, тому її, мати, що годує грудьми, й етапували до московського Лефортово. Щоправда, закордонного паспорту в неї немає, ховатися і тікати від двомісячної доньки Світлана точно б не стала. Тим не менш, відвезли, значить, небезпека втечі була. Поповзом могла втекти від всевидющого ока.
І все-таки є деякі сумніви, що браві компетентні органи спрацювали як треба.
Народ пробачить, але хочеться мимоволі запитати. Звідки згадані вже неодноразово компетентні органи дізналися про дзвінок до посольства. Зрозуміло, що прослуховують. Не ми перші й не ми останні. Так всі роблять. Але всі так роблять і мовчать, а ФСБ фактично в цьому зізналося. І тут два питання. По-перше, без рішення суду за російськими законами це робити заборонено і, по-друге, якщо такий дозвіл суд дав, у чому є великі сумніви, то це грубе порушення умов Віденської конвенції. Тут вже прокол органів. За це компетентними їх назвати якось язик не повертається. Тож про прослуховування телефонів посольства краще мовчати.
Чим більше думаєш про цю справу, тим більше стає не по собі. Президент, міністр закордонних справ, голова Державної думи у Страсбургу буквально з піджаків вистрибували, але стверджували, що російських військовиків на Донбасі немає. Якщо військовослужбовців із Вязьми на Донбас не посилали, то яку таємницю видала Давидова. Якщо вони є, то слід залучати, навіть страшно про це подумати, не те що сказати або ще гірше — написати про вже згаданих посадових осіб. За злісне порушення російських законів і конституції.
Повірити в обман з боку президента і міністрів ніяк не можна, але тут з Давидовою не виходить. Виходить, що заарештували її даремно. Вона, звичайно, шпигунка, але якась вже дуже недоладна.
Шпигун чим цінний. Він повинен мати доступ до державних і військових секретів. Якось не продумали це її господарі. Ні до чого такого вона доступу не мала, підписок про нерозголошення не давала. Виходить, що їй можна вільно говорити, про що вона хоче, з ким хоче і коли хоче. Це норма римського права, вона чинна й у російському кримінальному законодавстві.
І тут як блискавкою промайнула думка. Зрозуміло, чому її заарештували. Складнощі в країні збільшуються з кожним днем. І вже нехай і в дещо обережних висловах, але звучить критика як економічної, фінансової, так і соціальної політики. І йде вона з боку тих, хто ще нещодавно був економічною та фінансовою опорою президента Путіна. Представлений до Державної думи план антикризових дій викликав шквал критики не тільки з боку експертів, а й від депутатів, зокрема голів комітетів. Висновок із цього простий. У країні годувальниці стають шпигунами, значить, слід закрутити гайки, щоб більше нікому не кортіло, щоб навіть думати про дзвінки до посольства геть зовсім забули.
І ще одне. Європа зовсім знахабніла. Нашу делегацію в ПАРЄ позбавили права голосу. Була потрібна термінова відповідь підступній Європі, яка фактично заманила наших парламентаріїв до ПАРЄ і потім їх так принизила. Прямо ми Європі можемо тільки солі на хвіст насипати. За умови, що його знайдемо і вчасно привеземо сіль із Туреччини. З першим і другим на разі проблеми, а ворожу українську сіль з Артемівська жоден справжній патріот Росії вживати не буде навіть для таких цілей.
Ось і знайшли наші компетентні органи адекватну відповідь. Ви там у ваших європах наших депутатів будете принижувати, а ми у відповідь заарештовувати шпигунів, під личиною годуючих матерів. І так буде доти, доки ви там на Заході не зрозумієте, що з Росією, яка піднялася з колін, так говорити не можна. Годуючих матерів у нас вистачить, почекаємо, поки до вас на Заході це дійде.
За нашого президента і за кримнаш, за «русский мир» на Донбасі нічого не шкода. Ні матерів, ні батьків, ні дітей. «Была бы страна родная, и нету других забот».
