Справа честі
Можна дуже довго сперечатися про те, чи зможе людина без вищої юридичної освіти гідно впоратися з обов'язками генерального прокурора. Спецоперація із вгвинчування лідера фракції «БПП» Юрія Луценка в крісло кабінету на Різницькій пройшла блискуче і вже стала історією.
Дуже скоро інженер електронної техніки зможе осоромити скептиків, розплутуючи складні корупційні схеми, виводячи на чисту воду злочинні елементи, направляючи в суди бездоганні справи, які будуть закінчуватися справедливими вироками.
Корабель «Україна» погано слухається керма, його якірні ланцюги заіржавіли, а сам якір застряг у захаращеному дні. Причини відомі - корупція, безкарність, злодійство, опір системи. Саме з цим повинен боротися новий генеральний прокурор, зробивши об'єктом реформ саму прокуратуру.
У Луценка є істотні переваги перед попередниками, яким заважала юридична освіта для здійснення своїх посадових обов'язків. Генпрокурор починає з чистого аркуша, а з огляду на те, що прокурори після Майдану особливо не досягли успіху в справах, йому буде легше показати динаміку змін.
Треба сказати, що генпрокурор, який «нікому нічого не обіцяв», почав активно. Посадити друзів поки не встиг, як і друзів друзів, але офіційне подання про позбавлення депутатської недоторканності народного депутата Олександра Онищенка квапливо направлено до Верховної Ради, а в приміщенні, дуже схожому на громадську приймальню депутата, тривали багатогодинні слідчі дії.
Скептики поквапилися висловитися про те, що знову взялися за карасів, а щукий акули почуваються нормально і не поспішають покидати межі України для лікування своїх поранених сердець та інших життєвоважливих органів. Життєлюбні скептики поки мовчать, а оптимісти звично зааплодували.
Новому генеральному прокурору потрібен час, щоб зануритися в роботу, осягнути суть справ, багато в чому розібратися, визначити своє ставлення до тієї чи іншої справи, попутно оцінюючи судові перспективи і якість вже виконаної роботи.
Проте є одна справа, в якій Луценко має розбиратися досконально, і це «справа Гонгадзе-Подольського». Цій справі сам генпрокурор присвятив більшу частину своєї політичної кар'єри, будучи одним із лідерів акції «Україна без Кучми». Про оприлюднені записи, які були зроблені екс-майором держохорони Миколою Мельниченком в кабінеті тодішнього президента України Леоніда Кучми (на записі голос, схожий на голос президента, віддає розпорядження «розібратися» з журналістом), Луценко теж знає не з чуток.
Саме ця справа, яку встиг назвати «справою честі» президент Порошенко, і стане справжнім тестом для нового генпрокурора, і не тільки для нього.
«Ми повертаємо українцям право на правду, повертаємо українцям право на справедливість, боремося за те, щоб в Україні був справедливий суд. Так, ми це робимо для інвесторів, які повинні прийти в Україну і створити робочі місця, забезпечити сплату податків, забезпечити економічний розвиток. Ми це робимо на виконання міжнародних зобов'язань, які ми всі взяли на себе перед міжнародними організаціями, але передовсім ми це робимо для українського народу», - заявив недавно Петро Порошенко.
Таким чином, президент обіцяв правду не тільки для інвесторів, але насамперед для внутрішнього вживання, і ключовим тут стає питання: чи змусить генеральний прокурор Юрій Луценко відповідати на запитання колишнього президента Леоніда Кучму?
Леонід Кучма є кавалером ордена «За заслуги перед Вітчизною» 1-го ступеня. Правда, це російський орден і вручений Кучмі президентом «братньої» країни, яка захопила Крим і окупувала частину Донбасу. Орденоносець помічений у Мінську, де наділений повноваженнями парламентера від оновленої України...
Чи не час запитати у Леоніда Даниловича про заслуги перед своєю країною? Чи буде реально повернуто українцям право на правду, якого не дочекалася мама Георгія?
Від відповіді на цізапитання залежить:буде це справою честі чи залишиться справою безчестя...
Валерій ФУЙОР, правозахисник
