Вітчизняну війну закінчено, забудьте, на черзі – капітуляція України?
Спочатку – кілька цитат.
«Події останніх місяців стали для нас хоча й не оголошеною, але справжньою війною. Вона, можливо, так і увійде в історію як Вітчизняна війна чотирнадцятого року. Війна проти зовнішньої агресії. За Україну, за її волю, за честь і славу, за народ. За Незалежність.
"Вітчизняна" вона тому, що на захист Батьківщини піднялися всі – від малого до старого. Боротьба за перемогу стала всенародним рухом, справою всіх і кожного.
Переконаний: битва за Україну, за Незалежність завершиться для нас успішно - завдяки загальнонаціональній солідарності, помноженій на мужність та героїзм наших воїнів…
Очевидно, що в зримій історичній перспективі над Україною постійно, на жаль, буде військова загроза. З цим не лише треба навчитися жити. До захисту Незалежності треба постійно бути готовими… Ми повинні, обов’язково повинні постійно зміцнювати нашу армію».
Це – з виступу Президента Порошенка на параді на честь 23-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2014 року.
«Не секрет: п’ята колона складається з десятків нібито народних депутатів.
Тільки вони представляють інтереси явно не того народу, який їх обирав.
Хіба таке можна терпіти?!
Хіба так можна виграти війну
…Позачергові парламентські вибори – частина мого мирного плану.
Ключовий його елемент – політичний діалог з Донбасом.
З ким, вибачте, говорити?
З незаконними збройними формуваннями спілкуватися можна лише за допомогою сили, поки вони не склали зброї.
…Ті, кого Донбас обере своїми депутатами через два місяці – отримають мандат довіри й право представляти регіон в його контактах з центральною владою».
А це – зі звернення Президента України щодо дострокових парламентських виборів 26 жовтня.
Уважно прочитали? Тепер – цитати зовсім іншого змісту.
Президент підкреслив, що наразі ситуація у Донецькій і Луганській областях досягла тієї межі, коли «вже не можна буде нічого змінити», тому сторони мають сісти за стіл переговорів. «Треба зупинити все і розпочати дипломатичний формат перемовин», - наголосив Глава держави.
Це новина з президентського сайту від 30 серпня, зветься вона «Президент наголошує на необхідності врегулювання ситуації на Донбасі шляхом переговорів».
«Перше завдання – це мир. Сьогодні о 5 ранку, у зв’язку з різницею у часі, ми говорили з Президентом Путіним про те, яким чином ми можемо зупинити жахливі процеси. Не можна заперечувати те, що люди мають перестати гинути», - заявив Президент.
Петро Порошенко підкреслив, що миру в Україні хочуть всі громадяни, тому він боротиметься за мир. «Народ України на сто відсотків «за», політикани – хочуть погратися у війну. Але я хочу сказати, що не дам це зробити. Ми маємо спільно боротися за мир».
Це – новина з президентського сайту від 3 вересня.
«Україна ніколи не хотіла війни, втомилася від війни і буде робити все можливе, щоб на її землю прийшов мир, заявив Президент України Петро Порошенко журналістам після п’ятисторонньої зустрічі з Прем'єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном, Президентом США Бараком Обамою, Канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Прем’єр-міністром Італії Маттео Ренці та Президентом Франції Франсуа Олландом.
«Перший крок до миру - це припинення вогню, це рішучі дії, які сприятимуть роззброєнню, загальнонаціональному діалогу, прийняттю відповідних законодавчих актів, які принесуть довготривалу стабільність в окремі райони Донецької та Луганської областей», - сказав Президент».
А це – інформація з президентського сайту від 4 вересня 2014 року.
Інакше кажучи, про Вітчизняну війну 2014 року Президент уже не згадує, про перемогу над терористами – також, і про неможливість переговорів із ними – теж. У свою чергу, лідери терористів заявили про свою готовність до перемир’я і до врегулювання на Донбасі, але на певних умовах.
Не хочу нав’язувати читачам жодних висновків, тільки зверну увагу на те, що зміст та інтонація президентських виступів і заяв істотно змінилася після майже двогодинної розмови віч-на-віч з Володимиром Путіним 26 серпня у Мінську та – остаточно – після кількох телефонних розмов з лідером Росії.
А тепер – фрагменти з останніх листів до мене добре обізнаного російського колеги (прізвище зі зрозумілих причин не називаю):
«Порошенко на грани капитуляции, т. е. принятия плана Путина. Этого допустить ни в коем случае нельзя. Нужно дружное выступление Майдана и как можно больше народа, буквально сегодня-завтра, с требованием противостоять российской агрессии и не сдаваться, поставить решительных людей во главе армии (если есть такие генералы или хотя бы полковники). Иначе Вы лишитесь армии (после перемирия она развалится) и будете оккупированы и получите марионеточного президента. Надо заставить Порошенко бороться… Порошенко, мне кажется, вменяемый, ему не хочется политической смерти. Его можно заставить, если нажать народом и армией. Хорошо бы вместо него Пилсудского, но есть ли он у вас? Нужно твердое выступление, в том числе генералов, против перемирия. Русские войска не так сильны, это надо внушить армии и народу… Еще 1000-1500 «грузов 200», и России может произойти перелом».
А на завершення – ще одна новина з сайту Президента Порошенка.
«За визначний особистий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного авторитету України, багаторічну плідну професійну діяльність постановляю:
Нагородити орденом князя Ярослава Мудрого III ступеня СУРКІСА Григорія Михайловича - віце-президента УЄФА».
Це – указ № 703/2014, 3 вересня 2014 року.
Цікаво, чи буде нагороджений і чим конкретно Леонід Кучма у разі підписання ним 5 вересня у Мінську акту про перемир’я з терористами, тобто про фактичну капітуляцію України?
