Золота і осяяна
Політичний лідер, який не вагається, перш ніж вкинути свій народ у війну, не має права бути лідером.
Голда Меїр
У бідному білоруському Пінську знайти роботу було практично неможливо. У спробі вирватися з жахливої бідності Мойсей вирішив переїхати до великого міста - Києва. Однак не все було так просто. Мало для цього мати гроші, потрібен був дозвіл влади виїхати за межу осілості.
Мойсей змайстрував столик для гри в шахи і вирушив у префектуру доводити свою кваліфікацію. Столик перекочував у квартиру поліцейського чиновника, а Мойсей повернувся додому зі свідоцтвом, в якому було вказано, що він - ремісник. Це був дозвіл на перебування за межею осілості.
Однак і в Києві все виявилося не так просто. Теслярські здатності Мойсея не знаходили особливого застосування. Конкуренція була дуже сильною. Його дружина Блюма підробляла годувальницею у багатих сусідів. Не можна сказати, що голодували, але грошей катастрофічно не вистачало. До того ж його дружина Блюма народжувала дітей практично щороку. Шостою дитиною 21 квітня 1898 виявилася дівчинка, яку на честь матері Блюм назвали Голдою, в перекладі з ідишу - золота. З восьми народжених п'ять померли. Живими залишилися тільки три сестри, Голда - середня.
Наступ XX століття ознаменувався новою хвилею єврейських погромів. Натовпи грабіжників, які мріяли про випивку, ходили Києвом, розмахували ножами, сокирами, кілками і вимагали смерті для «губителів Христа». 1902 року погляди погромників були спрямовані навіть на квартали єврейської бідноти. У п'ять років киянка Голда Мабович зрозуміла, що ніяка поліція не захистить від погромів, і сподіватися вони можуть тільки на власні сили.
Довелося повернутися в Пінськ, життя стало ще гірше. Тоді Мойсей вирішив їхати в Америку. Популярна ідея переселення до Палестини абсолютно не приваблювала. Тесляр не переймався долями світового єврейства, своє головне завдання він бачив у тому, щоб прогодувати родину.
Вже давно «єврейський телеграф» передавав із США хороші звістки: майже ніякої дискримінації, майже ніякого антисемітизму і прекрасні можливості для особистої ініціативи. Зібравши мінімально потрібні гроші, він поїхав до далекої країни. Сусіди дивилися на нього, як потім дивилися б на космонавта. За три роки викликав сім'ю. Так Голда разом із матір'ю і сестрами опинилася в місті Мілуокі, штат Вісконсин.
Найбільш глибоке враження прийшло, коли член профспілки Мойсей повів свою сім'ю на демонстрацію на честь Дня праці - це соціалістичне свято у вересні відзначають в США. У нових сукнях вся родина стояла на розі, щоб подивитися, як батько пройде повз них у колоні. І раптом... Молодша сестра побачила кінних поліцейських і з жахом закричала: «Козаки!». Дитина не могла уявити, що поліція в Америці не розганяла дозволену владою демонстрацію, а охороняла її.
Швидко опанувавши англійську мову, Голда зайнялася в школі громадською роботою. У четвертому класі з подругою Регіною Гамбургер вона організувала «Американське товариство юних сестер» для збору грошей на підручники для нужденних школярів. Промова маленької Голди вразила присутніх, і зібраних грошей вистачило на підручники. Місцева газета вийшла з фотографією голови товариства - це була перша світлина Голди Мабович, надрукована в газеті.
1912 року Голда закінчила школу першого ступеня і вирішила вступати до коледжу в Денвері, де жила її старша сестра. Вона хотіла стати вчителькою. Матір охопив жах. За тодішніми американськими законами жінки-вчительки не мали права виходити заміж, а Блюма підібрала їй гарного нареченого - тридцятирічного комерсанта. Різниця в 15 років вважалася цілком прийнятною. Таємно від батьків Голда поїхала в Денвер. Тут почалося її політичне виховання.
Як писала Голда Меїр у своїй автобіографії: «В усякому разі довгі нічні суперечки в Денвері відіграли велику роль у формуванні моїх переконань і в моєму прийнятті чи неприйнятті різних ідей. Але моє перебування в Денвері мало й інші наслідки. Серед молодих людей, які часто приходили до Шейни (старшої сестри. - Авт.), Одним із найбільш мовчазних був тихий і милий Моріс Меєрсон». За три роки вони одружилися, тільки-но Голда стала повнолітньою.
1921 року молоде подружжя поїхало в Палестину. Деякий час працювали в кібуці, але Моріс захворів на малярію, і родині довелося переїхати до Єрусалиму. Жили в маленькому будиночку без електрики. Готувати доводилося на примусі в сараї. Їхній первісток Менахем з'явився на світ 23 листопада 1924 року, а за два роки народилася дочка Сара. Щоб платити за будинок, Голда брала в прання білизну, яку прала в кориті, нагріваючи воду у дворі. Її прагнення до громадської роботи знайшло вихід 1928 року, коли вона очолила жіночий відділ Гістадрута - Генеральної федерації робітників Ізраїлю.
Під час Першої світової війни англійська влада дала дозвіл на формування «Єврейського легіону». Його очолив одесит Володимир (Вольф) Жаботинський. Коли в Україні до влади прийшла Центральна Рада, Жаботинський запропонував новому українському уряду свою участь у протистоянні з більшовиками. Йшлося навіть про призначення його секретарем (міністром) оборони. Однак напружені бої з турецькою армією не дозволили йому залишити фронт. Тим не менш він та інші бійці «Єврейського легіону» хотіли після завершення Першої світової війни повернутися в Україну і боротися за її незалежність. Однак це не здійснилося.
У роки Другої світової війни, особливо після її закінчення, Голда Меєрсон активно збирала гроші на закупівлю зброї для загонів єврейської самооборони. Воювати доводилося як з арабськими екстремістами, так і з британськими колоніальними військами. Адже ще 1917 року міністр закордонних справ Великої Британії лорд Бальфур обіцяв створити в Палестині Єврейську державу. 1943 року Черчілль повторив його обіцянку, але лейбористи, які прийшли до влади 1945 року, від нього відмовилися.
У травні 1948 року Голда Меерсон була серед 38 осіб, які підписали Декларацію про незалежність Ізраїлю. 1956 року, за порадою прем'єр-міністра Давида Бен-Гуріона, вона змінила своє прізвище Меєрсон на ідиш на Меїр на івриті, що став однією із державних мов Ізраїлю, друга - арабська.
Молодій країні, атакованої арабськими сусідами, знадобилася велика кількість зброї. Першою державою, що визнала Ізраїль де-юре, став СРСР. За розпорядженням Сталіна, з Чехословаччини та Польщі через Югославію в Ізраїль були спрямовані великі партії зброї. З її допомогою вдалося відбити наступ армій п'яти арабських держав.
У червні 1948 року Голда Меєрсон була призначена першим послом Ізраїлю в СРСР і 3 вересня прибула до Москви. Обіймала цей пост до березня 1949 року. Її недовге перебування на цій посаді ознаменувалося захопленою зустріччю, влаштованою величезним натовпом під час відвідування нею московської синагоги. Цю подію відтворено на ізраїльських банкнотах у 10 000 шекелів і 10 нових шекелів.
Враховуючи її великий досвід профспілкової роботи, прем'єр-міністр Бен-Гуріон призначив Голду Меїр на пост міністра праці. У віданні міністерства перебував і соціальний захист. На цій посаді вона перебувала до 1958 року. Потім зайняла пост міністра закордонних справ. 1966 року пішла у відставку, але залишилася депутатом парламенту.
Після смерті в березні 1969 року прем'єр-міністра Леві Ешкола очолила кабінет міністрів.
Час був тривожний. На період її міністерства припала трагедія Мюнхенської олімпіади, коли арабські терористи розстріляли ізраїльську спортивну делегацію. Не вагаючись, Голда Меїр віддала наказ розвідці Моссад знайти і знищити терористів з організації «Чорний вересень». Наказ було виконано, ніхто не уникнув відповіді за злочин, а організація припинила своє існування.
Війна Судного дня теж припала на прем'єрство Голди Меїр. І хоча вона закінчилася черговою поразкою арабських армій, в ізраїльському суспільстві наростало невдоволення значними дипломатичними та організаційними прорахунками уряду. Після парламентської кризи в березні 1974 року уряд Голди Меїр пішов у відставку. Її політична кар'єра завершилася.
Вік брав своє, здоров'я підводило все частіше. Померла від лімфоми 8 грудня 1978 року в Єрусалимі і похована на Горі Герцля.
1982 року у Великій Британії було знято художній фільм «Жінка на ім'я Голда», в якому роль Голди Меїр виконала знаменита шведська акторка Інгрід Бергман (остання роль у житті Бергман).
Радянська пропаганда зробив з Голди Меїр культового лиходія. Все було зроблено настільки незграбно, що Володимир Висоцький з деяким гумором відзначив це у своїй творчості.
В Америке ли, в Азии, в Европе ли —
Тот нездоров, а этот вдруг умрет...
Вот место Голды Меир мы прохлопали,—
А там — на четверть бывший наш народ.
У Нью-Йорку Голді Меїр встановлено пам'ятник.
Київська земля дала Ізраїлю видатного державного діяча. Її ім'я означає золота, а прізвище осяяна.
