Бабин Яр: страшна буденність тоталітаризму
Мабуть, усі українські громадяни сьогодні вже знають, що початок масового знищення людей у Бабиному Ярі – 29-30 вересня 1941 року, коли німецькі нацисти розпочали нищення київських євреїв. Але ще перед тим, при вступі німецьких військ у Київ 19 вересня якийсь майор Вермахту (не офіцер СС, не гестапівець!) наказав своїм солдатам розстріляти два невеличких циганських табори, які стояли на тодішній міській околиці. Наказ був виконаний – браві вояки Третього Райху знищили всіх. Ці цигани, вони ж роми, стали першими жертвами Бабиного Яру, майже непоміченими киянами…
І закрутилося страшне колесо – страшне не тільки масштабами, а і своєю буденністю. Ішлося не тільки про розстріли «неповноцінних осіб»; генерал-фельдмаршал Вальтер фон Райхенау, фанатичний нацист, видав наказ по очолюваній ним 6-й армії, яка ввійшла у Київ і встановила там «новий порядок», в якому суворо забороняв особовому складу встановлювати приязні стосунки з місцевим населенням та роздавати йому цигарки та шоколад. Мовляв, українці – це не люди, це раби, яких можна і потрібно експлуатувати, вказавши їм: ніякої України нема і не буде. Райхенау добирав і виховував офіцерський склад своєї армії у презирстві до «нижчих рас» й у готовності безжально нищити їх навіть без наказів. Власне, так і зробив той невідомий на ім’я майор з ромами у Бабиному Ярі (а скільки їх іще потім туди зігнали на смерть…). А на додачу сотні тисяч радянських вояків, узятих у полон 6-ю армією, загинули у таборах військовополонених.
6-армія рушила далі, на Харків і Донбас – і ближче до зими покидьки з числа українців і росіян були допущені до нищення вцілілих іще євреїв Києва та його околиць – а також до нищення таких самих, як і вони, українців і росіян. Нічого дивного: сталінська система встигла виростити «нову людину», яка часом чинила страшніші за ідейних нацистів злочини, оскільки була готова практично на все заради того, щоб якось вижити, набити собі кендюх і дістати найпримітивніші задоволення. Саме такі «нові люди» з числа чекістів 24 вересня розпочали у Києві масштабну «операцію» - будинок за будинком висаджуючи в повітря Хрещатик і прилеглі вулиці; при цьому загинуло, звісно, чимало німецьких офіцерів і солдатів – але в кілька разів більше киян. При цьому, як писав у своєму знаменитому документальному романі «Бабин Яр» Анатолій Кузнєцов, знищення Хрещатика мало на меті, крім усього іншого, розізлити німців, спровокувати на безпощадність. І відповідь на цю провокацію не забарилася – нею, стверджує Кузнєцов, і став Бабин Яр.
Ясна річ, «остаточне розв’язання єврейського питання» нацисти планували зарані – але рішення про нього було ухвалене тільки на початку 1942 року. Тож за інших обставин київських євреїв, найшвидше, зігнали б у гетто, хтось зумів би втекти, когось би витягли з-за колючого дроту за хабар, але так чи інакше якийсь час би ці люди ще прожили. Бабин Яр став страхітливою та символічно-злочинною відповіддю одного червонопрапорного тоталітаризму на страхітливо-символічний злочин іншого тоталітаризму – свідоме нищення історичного центру Києва (між іншим, німецькі сапери встигли після початку перших вибухів розмінувати оперний театр, університет і низку інших будівель, приречених більшовиками на руйнацію). Іншими словами, ті, на кому лежить непрощенна провина за Биківню, доклали рук і до Бабиного Яру. У свою чергу, як писав Анатолій Кузнєцов, «у безпощадності німці були гарними учнями». Страшна буденність тоталітаризму – з обох боків…
…Саме 6-й армії Вермахту волею Провидіння судилося 1942 року дійти до Сталінграда і навіки залишитися там (серед тих, хто здався у полон, вціліло кілька тисяч вояків; сам Райхенау ще за рік до того помер від інсульту). Що ж стосується Лаврентія Берії, чиє відомство організувало вибухи й пожежі в центрі Києва, то він з групою поплічників був розстріляний 1953 року (щоправда, не за злочини проти людства й людяності, а як «англійський шпигун»); безпосередній же керівник чекістів-терористів у Києві Іван Кудря потрапив до рук гестапо та був знищений там того ж 1942 року, коли нацисти вийшли на Волгу та коли у волинських лісах була створена УПА, в яку, зокрема, влилися і десятки вцілілих під час Голокосту євреїв України…
