Добро – під силу кожному
…Мене було запрошено на незвичайну виставку. Запросила журналістка Олена Локоша, яку знаю давно за звичною біганиною в пошуках цікавої інформації та людей, що продукують смисли. Лєна (саме так її найчастіше називають колеги) відзначалася особливою активністю та креативністю. Про таких говорять: енергоджайзер. Енергії в моєї колежанки було настільки багато, що вона встигала організовувати прес-конференцію, а паралельно вже домовлялася про нові зустрічі, інтерв’ю, записи, виступи…
Держчиновники, що звикли до розміреного, неспішного життя-буття, боялися Лєну. І, що цікаво, вона їм відповідала власним несприйняттям – довго в «середовищі спокою» не затримувалася.
І ось в буденному потоці на якийсь час я втратив з поля зору цю вельми активну журналістку, а пізніше дізнався, що вона серйозно захворіла й тепер усі свої природні сили витрачає на боротьбу… за власне життя. Лєна не запанікувала, навпаки – вона мобілізувала енергію, дану їй від природи, на те, щоб не здаватися…
…Так вона взялася за пензля. Так створила кілька десятків полотен, які «вималювалися» в персональну виставку. Оскільки Олена Локоша – тележурналіст, то абсолютно логічним місцем, де вона запланувала свій вернісаж стало телевізійне середовище, отой славнозвісний висотний «олівець» на Мельникова ( нині – вулиця Михайла Іллєнка). Йдучи на відкриття виставки напівтемними, напіволюдненими стежками до знайомої телекомпанії UA:ПЕРШИЙ, я не міг уявити, де в тому монстрі може знайтися місце для художньої виставки?! А-таки знайшлося! Лєна зуміла зігріти й освітлити навіть холодно-сірі мармури, розмістивши свої роботи.
Так вийшло, що я прийшов раніше й мав змогу уважно спостерігати, як Лєна Локоша зосереджено готувалася до зустрічі гостей: прес-релізи, афіша виставки «Дорога до життя», підсвічене місце з білими кріслами, «озвучка», жива музика, келихи для шампанського. Вона звикла все робити ретельно і якісно. А для друзів, яких очікувала – тим паче…
Друзі прийшли. Не сказав би, що «ніде було яблуку впасти», але з огляду на нашу заклопотану журналістську братію – достатньо. Сказали слова підтримки, послухали пісень, почитали вірші, випили по келиху шампанського… А перед цим, звісно, насолодилися Лєниними роботами. Різними: від сумних, до – веселих, від – розпачливих (перших) до – світло-оптимістичних (нинішніх)… Хтось намітив собі, аби придбати, хтось порадить товаришам. Всі взяли роздруківку із банківськими реквізитами Олени Локоші для фінансової підтримки на лікування серйозної хвороби в онкоцентрі.
Солідаризуючись зі своїми колегами, я також подаю тут згадані банківські реквізити О. Локоші (5168 7554 1788 4869 ПриватБанк) з великим сподіванням, що журналістська спільнота не залишить талановиту посестру в біді, буде з нею поруч. А в єдності, як відомо, народжується найбільша сила!
Фото Олега Переверзєва
