«Романтичні» вечори від «Київенерго»
За кількасот кілометрів від Києва - підла війна, яку «ввічливо» веде «добрий сусід». А по всій країні відчайдушні волонтери і просто люди добрі, від малого до великого, щосили підтримують наших хлопців в АТО всім - від зброї до солодощів і зворушливих дитячих оберегів-привітань. А на мирних територіях люди несуть подарунки пораненим у госпіталі, усім миром готуються до казкового свята Нового року та Різдва Христового, створюючи колективну ауру віри в перемогу Добра над Злом.
Кабмін готує мало пристойний, за багатьма статтями, бюджет. Налаштовані на різдвяні канікули депутати, поділивши портфелі, в міру своїх фракційних функцій готуються схвалити його. І турбота про народонаселення присутня - Кабмін скасував віялові відключення електроенергії для населення. Готуйтеся, люди добрі, радійте життю в міру душевних сил і фінансових можливостей.
Звичайно, перенавантаження застарілих комунікацій, за які більшість із нас справно платить (в суму оплати включено їхнє оновлення та капремонти), час від часу дає себе знати - вони «збоять», ламаються, і окремі частини міста занурюються в пітьму, холод або безводдя.
Коли ж ідеться про завидну періодичність аварій, спочатку кілька разів на тиждень, потім - через день, нарешті щодня, це вже називається РОЗРУХА, якою, з одного боку, «керують» численні чиновницькі інституції, починаючи з мерії і районних служб, з іншого - повним монополістом і свавільником, ахметовським «Київенерго». Дізнатися, на межі якого краху перебуває наш побут, неможливо, адже якщо вже упродовж багатьох років ми не отримуємо звітів від влади про нечувані суми, що розчинилися в просторі, призначені на ремонт та оновлення цих комунікацій, то як їх вимагати від монополістів-олігархів?!
Тепер переходимо на особистості. Наприклад, я живу в самому серці столиці, до Хрещатика, Михайлівської та Львівської площ - рукою подати. Ошатно і зазивно горять реклами, ялинки, питні заклади, щедро підсвічені готелі, а ми останні кілька тижнів із завидною періодичністю сидимо в темряві. Ніколи не зважилася б «скаржитися на життя», якби не сумні звернення далеких і ближніх «сусідів з дискомфорту».
Почалося все з оголошення на дверях під'їзду, де «Київенерго» попереджало про півдобову відсутність електроенергії через капремонтні роботи. Після їхнього закінчення всі полегшено зітхнули, але за день знову вечеряли при свічках. Далі - більше. Три рази за тиждень ми знову були приречені на «романтичні» вечори з «Київенерго». А минулої п'ятниці світло було відсутнє 15 годин, у неділю - шість. Ліфти, інтернет і ТБ продовжували не працювати. У багатьох згоріли великі й дрібні електроприлади, багато ламп. Я, зокрема, відбулася застиглою в паралічі СВЧ і сумною калюжею біля холодильника з новорічними припасами. 22 грудня після найдовшої ночі світло зникло о дев’ятій ранку, кілька разів слабо моргнуло упродовж дня, з'явившись у півнакалу напруження після 22-ої вечора, як і раніше при скорботно застиглих ліфтах і «нездорових» зітхання іншої техніки. Гастрономічні новорічні ідеї загинули в надрах холодильника, що остаточно і безповоротно потік. Але ж у нашому районі живе багато літніх людей з копійчаною пенсією, які після непомірних комунальних проплат завдяки «сюрпризам» монополіста-світлячка будуть позбавлені елементарного столу.
Супутня тема - спілкування з численними колцентрами, створеними нібито в допомогу населенню, для розв’язання аварійних проблем. Усіх їх - районний, що замінив собою ЖЕКівських диспетчерів, колцентр «Київенерго» і «гарячу лінію» міської мерії - поєднує сучасне оснащення, повна анонімність телефонної людини і повне ж неволодіння інформацією, яку вони дають клієнтам. При цьому вже самим фактом дзвінка кожен із нас дає право на обробку своїх особистих даних. Саме це ви почуєте від «голосу фірми», обраного в міру смаку її керівників, на довго, іноді вкрадливо лунаючому автовідповідачі, який паралельно розповість про всі переваги цієї фірми. Потім вас поставлять на таймер, який упродовж хвилин 10-15 (а то й більше) паралельно з нескінченними повторами самореклам буде вам обіцяти з'єднання за чотири хвилини. Нарешті підключаються божественні Олі-111, Богдани-39, Світлани-26, Олександри-328 тощо. Тут-то ви й потрапляєте в кругову поруку некоректної інформації, в просторіччі - брехні. Район приймає заявку, обіцяючи одразу ж делегувати її виконавцю, паралельно нарікаючи на аварійні відключення. При цьому причини їх їм невідомі. У «Київенерго» кажуть про відсутність аварійних відключень (і це після кількох годин аварії!) і про відсутності ж заявки з району. Індивідуальних заявок ся глибоко засекречена організація не приймає. А також не тільки не дає відомостей про тих, хто відповідальний за їхнє усунення, але й не надає жодного прізвища своїх керівників і телефони або мейли. Якщо у вас є питання і претензії, звертайтеся листом до ім'ярека, скориставшись послугами Укрпошти. Ця архісекретність і незручності, пов'язані з нею, були підтверджені голосами «гарячої лінії» мерії. За час нескінченних телефонних розмов занурене в багатоденну пітьму народонаселення Шевченківського району дізналося, що лагодять порив запобіжника, міняють якийсь башмак, усувають несправності в трансформаторній будці, шукають фазу, знову порив запобіжника, міняють згорілий провідник, щось там іще. А з десятої ранку 23 грудня будуть, нарешті, з’ясовувати, як усе ж таки усунути дуже серйозний порив кабелю. Значить, світла знову не буде невизначений час.
Дуже смішно закінчилася розмова з «гарячою лінією» мерії. Моє «своєчасне звернення», «таке важливе для них», обіцяли негайно передати в район і в ЖЕК. Дійсно, не збрехали, передали швидко! Тільки не вони займаються усуненням неполадок.
Хочу звернутися до конкретної людини, комерційного директора «Київенерго» Бушміна Євгена Юрійовича, ім'я якого дізналася всіма правдами і неправдами: «Вельмишановний Євгене Юрійовичу! Перед відходом на різдвяні канікули попрацюйте, будь ласка, на благо грубо зневажених вашою фірмою киян. Примусьте відповідальних «таємних» осіб у вашому відомстві зробити подарунок жителям Києва, дайте можливість провести свята в оселях зі світлом. Нехай і за порожніми тепер з вашої ласки столами. Тим більше що запаси свічок вже закінчуються. Дякую. З наступаючим!»(Якщо це звернення, відповідно до ідеології вашого відомства, треба продублювати поштою, неодмінно зроблю це. Чесне слово!).
Ці нотатки ви прочитаєте завдяки великодушності і терпінню моїх друзів, які надали притулок зі світлом, а значить - працюючий комп'ютер. А от інші матеріали я зробити не змогла. Чому? Читайте вище – спасибі «Київенерго»!
