Сандалі для літа, якого ще немає
![](/sites/default/files/main/blogposts/7nikit6.jpg)
Не запитуй ні в кого дозволу, не будучи впевненою, чи варто мріяти про літо в контексті настільки драматичної зими, а тим більше, його планувати, фантазії прийшли за власним поривом. Може, вони виткані зі спогадів минулого літа, з його бабиним десертом, начебто законсервованим пам’яттю. У даному випадкові — від вдалої, начебто безадресної назви незнайомої турагенції «Сандалі». Прочитала, і, раптом, пробило. І понеслося: гостро захотілося життя, можливості планувати час для себе, шукати планам підкріплення і оформлення, нехай навіть варячись у власному соку, займаючись простою балаканиною з друзями. Адже базікати про делікатеси — теж розкіш. Побазікаєш — і загостриш жваве око, почнеш довіряти своєму чуттю, начебто, враз перетворишся, скажімо, на мисливця за трюфелями. Чому за трюфелями? Не знаю. Можливо, чергова гра в понти, яка диктує свої правила навіть випадковим мрійникам, які зустрілися на шляху. Просто, мабуть, вирішила — якщо вже полювати в фантазіях, то навіщось з особливим, більш високим ціновим діапазоном. Навіщо ж бути дріб’язковим. Наприклад, і за морськими круїзами, непізнаними задоволеннями, вишуканими враженнями.
По суті ж мені, не мисливцеві зовсім, дана назва навіяла і інші, вельми прозаїчні підказки — давно потрібні класні, витончені, але й витривалі, надійні сандалі. Адже відомо, найкращий туроператор — зручне взуття. Зрозуміло, що воно потрібне не лише в мандрівках.
Знайти, зустріти добрі сандалі так само важко, як, мабуть, трюфелі в лісі, хоча взуття в крамницях — море-океан. Будь-хто може сказати: було б про що міркувати, коли у більшості життєва ноша і так непроста. Знаю точно — жінці будь-яка подібна начебто дурниця допомагає нести свій вантаж легше і яскравіше.
Переконалася — сандалі, як і трюфелі потрібно винюхувати. Перші повинні пахнути теплом якісно виробленої тонкої шкіри, прошивка має бути непомітною, якщо вона не фрагмент дизайну, клею краще б і зовсім не було, підошва — суцільна і щільна, а не тонка, через яку при ходьбі відчувається кожен камінчик. Природно, вона має добре витримувати вологу і бути легкою. Ще хотілося б, щоб ремінці витончено охоплювали щиколотку. Адже ми мимоволі милуємося взуттям чудових грецьких акторок під час церемонії запалювання Олімпійського вогню. Сандалі — взуття вічне, жіночне до абсолюту. У такого — своє відчуття часу, свій рахунок із ним, тому воно не владне над вічною чарівливістю. Історія одночасно і богемна, і доступна, оскільки завжди залишає місце для уяви. Є речі, які викликають бажання доторкнутися. Мабуть, це і є елегантна чуттєвість. Сандалі знають все про це.
До речі, шукаю такі вже два роки, природно, лише в місцях, де вони можуть виявитися, і не знаходжу. Може, мені бракує підказки. Ті ж трюфелі виявити допомагають зовсім не висопородні та випещені, а прості дворняжки з їхнім надточним чуттям, що для пса трюфеля — основне. Ще вмінням визначити шлях до мети, повністю сконцентруватися на завданні. Адже дворняжки це вміють краще за всіх — вони життя знають не з чуток.
Та все ж таки, крамниці не ліс — у них краще не ходити з чоловіком. Навіть досвідчені мисливці за трюфелями не прагнуть узяти в компанію пса. Кажуть, хлопчаки і їхні батьки (зазначу — і не лише собаки) не надійні навесні і восени. Упевнена — у всі сезони. Раптом почують щось таке, невловиме, щось багатократне більш заманливе євроносного трюфеля — і рвонути на всі чотири лапи. Інша річ — сука. Вона від господаря не піде, доки не діждеться похвали, доки своїм носом не отримає потрібний для неї результат. Щоправда, стверджують знавці, і з суками, знаєте, трапляється. Пишу і думаю — чим не рецепт для стирання зимової сірості. Побазікаєш про полювання, учасником якого ніколи не був, і вживешся в образ. Часом багато хто й мандрує світом заочно, а знає значно більше за порхавок. Та й узагалі, до чого тут трюфель, я ж шукаю літнє взуття, а назву агенції лише нагадала. Ну ж запитаю, може там пропонують до путівок і його, — вирішила.
Ось уже точно немає, здивувалася, усміхнувшись, автор назви своєї агенції Катерина Макарчук. Ми спеціалізуємося на морських круїзах, які для Києва — наразі новинка. До речі, я за сандалі, якщо ви вже затіяли цю розмову. У них ніхто не кульгає, а, значить, не спізнюється, не бурчить, своїм зіпсованим настроєм не знижує рівня туристичного куражу.
Сплеск вражень ще гостріше може зіпсувати хитавиця, починаю вже щільніше чіплятися до співбесідниці.
Ось це якраз — найпоширеніший міф. Нині така технологія амортизаційних систем, що турист навіть не відчуває, що пливе. Щороку буваю в Одесі на своєрідному зльоті — знайомстві з новими суднами. І це питання мало не найбільш обговорюване. Тому, вивчаючи всі пропозиції прекрасно орієнтуюся в рівні того чи іншого судна.
Туристичний флот, наприклад, 90-х років, ще зовсім непоганий, але технології давно пішли вперед і на немолодому кораблі може і вколисати. На нових — відсутність хитавиці — головна складова комфорту.
Морські круїзи набагато дорожчі за традиційні, чи не так?
На морські круїзи дуже рідко бувають гарячі пропозиції. Традиційно в світі заведено заздалегідь бронювати (навіть за роки) такі поїздки — ось це виходить дешевше. Круїз — особливий стан мандрівника. Покинувши берег, всі опиняються начебто на острові, де маса розваг, передбачено концертні програми, музичні вечори, навіть циркові вистави. Про їжу не кажу — вона практично цілодобова і відмінна. День зазвичай відданий екскурсіям у місті-порту, а ніч — для пересування. Звичайно, туризм не перша потреба, особливо, для нашої країни, але той, хто побував у таких поїздках, знаю, прийде ще. Щоправда, вже місяці зо два в сфері туризму майже повна тиша. Причини всім зрозумілі. Бувало, і так — доки добігала до банку, валютний курс вже змінювався. Все це — екстремально, але багатьом корисно дізнатися, що такі пропозиції є. Морів же, океанів, островів і бухт, портів і екзотичних куточків на дорозі не порахувати.
Катя малює переді мною на уявній мапі північні і південні маршрути, уточнює віддалі, пояснює, де краще скористатися трансфером. Про круїз повинен розповідати професіонал, — додає вона, який добре знає маршрут у нюансах. Наприклад, у Марселі може для туриста цілий день і забагато, але ж поруч Прованс, з його лавандовими ароматами, запахами кав’ярень, чарівливістю чудових сіл.
Так і в Португалії, і в Норвегії, Італії, Японії — скрізь. Скажімо, відправившись у круїз Японією з дуже цікавою програмою на два тижні, побачиш і зрозумієш стільки, що й за два місяці самостійної мандрівки не досягти. До того ж, це й дешевше, ніж самому за все відповідати, не знаючи країни.
Треба ж таке — почалося ж усе з сандалів. І навіщо вони мені терміново знадобилися наприкінці лютого. Не знаю. Думаю, авітаміноз. Добре, що не депресія. Втім, яка там депресія, якщо довкола періодично-постійно стільки пилу. Генеральна ось-ось. Заразом і нюх відточу — миючі засоби не втратять свій шанс. Лише навряд на дорозі зустрінеться трюфель. Та, й навіщо він мені. Смак, колір, світло народжуваної весни, набагато соковитіше. Власне кажучи, починається круїз у літо, із зупинкою у весні.
Насолодимося?