Як не доводити політичний спір до конфлікту?
Останні два роки політичні суперечки стали буденним явищем у житті українців. Деякі розбіжності доходять до рукоприкладства і навіть до вбивств. Але й ті випадки, коли спір не виходить за межі емоційної агресії, несуть цілком відчутну шкоду – і на індивідуальному, і на міжособистісному, і на суспільному рівні.
Якщо загальнонаціональне «я» - це сума «я» всіх громадян країни, то чим більше ми будемо заражені ненавистю до тих, хто живе по сусідству, тим більше розладу буде по всій країні - соціального, політичного, економічного. Ну, а радіють цьому тільки ті, хто всіма силами намагається довести, що незалежна Україна - це «Error 404»…
Наприкінці грудня політична суперечка між двома жителями Херсона закінчилася вбивством. Донеччанин разом з подругою прийшов у гості до свого друга. Випивши, учасники застілля переключилися на телевізор і почали обговорювати сюжет, де йшлося про військові дії на Сході України.
У компанії розгорівся спір про те, чи варто проводити АТО. Градус дискусії наростав. Не витримавши, виходець з Донбасу вдарив господаря квартири кулаком по обличчю. У відповідь на це житель Херсона взяв ніж і встромив його прямо в серце донецькому гостю, після чого той замертво впав. Вбивця спробував утекти, але поліції вдалося його затримати. Найближчі дев'ять років він проведе за ґратами.
Раніше на Харківщині побили чоловіка під час суперечки про «ДНР-ЛНР». Троє жителів Куп'янська Харківської області розпивали спиртні напої біля одного з місцевих магазинів. Звідти вийшов покупець. Після того, як в одному з автомобілів, припаркованих поряд з магазином, спрацювала сигналізація, між чоловіками виник «обмін люб'язностями», який перетік у спір щодо «республік».
Все це призвело до того, що один з трійці розбив пляшку пива об голову покупця, а інший кілька разів ударив його кулаком по обличчю. Після цього перший продовжив бити чоловіка поки його не зупинили перехожі. Куп'янський суд засудив зловмисників до трьох років в'язниці, але звільнив від відбування покарання з випробувальним терміном у два роки…
Звичайно, якби не алкоголь, у цих двох випадках могло б обійтися і без фізичного насильства. Але нічого позитивного немає й в тому, коли політичні перепалки обмежуються емоційним насильством. Враховуючи, що психіка починає пошкоджуватися не тоді, коли опонент завдає по ній перший удар, а вже тоді, коли ти запустив у свою свідомість ненависть і гнів, яким би справедливим він не здавався.
А в результаті – кожен залишається при своїй думці, навіть ще сильніше стверджується в ній. При цьому щасливіше життя не стає, і ситуація в країні не змінюється. Додаються тільки рани на душі.
Незважаючи на те, що війна на Донбасі згуртувала багатьох українців, у паралельній ідеологічній реальності продовжує жити чимало громадян нашої країни, з якими патріотичну громадськість розділяє стіна політичного нерозуміння. І серед них є мешканці нашого регіону, міста, вулиці, будинку, наші колеги по роботі та навчанню, одновірці та сусіди, друзі, знайомі та родичі.
Повертаючись до теми суперечки в херсонському інциденті, варто навести таку статистику. Згідно з останніми даними фонду «Демократичні ініціативи», на Заході України на 9% тих, хто вважає, що мир на Донбасі має бути досягнутий за всяку ціну, є 20% тих, хто думає, що цю проблему можна вирішити тільки силовим шляхом. У Центрі таке співвідношення – 17% на 13%, а на Сході – 25% на 9%.
Як же не допускати, щоб розмова з людиною, що розділяє протилежні політичні погляди, не перетворювалася на конфлікт?
1. Уникати політики;
2. Якщо ідеологічний діалог неминучий, спробувати знайти те, в чому можна зійтися в думці;
3. Якщо з пошуком загальних оцінок зовсім погано, спробувати перевести бесіду на рівень нижче – наприклад, у побутову площину. Або вище – у сферу філософії, науки, культури тощо. Але так щоб, у новому напрямку розмови не було приводу вилізти тим же ідеологічним розбіжностям;
4. Намагатися більше мовчати і тільки на найгостріші репліки наводити акуратні контраргументи. Або зовсім мовчати, пам'ятаючи, що це – ознака не слабкості, а сильної особистості, яка вміє керувати власними емоціями.
