Злий і Майданчик
Мабуть, це вони і є на світлині: чолов’яга на прізвисько Злий і цуценя Майданчик. А може, й не вони, але по фактурі дуже підходять. Хоч фільм знімай, назва сама проситься: «Злий і Майданчик» — про те, як людина спочатку коливалася, намагалася відсторонитися від революційних подій, бо була взагалі самітником і мізантропом по життю (саме тому називали Злим за очі), а потім, випадково потрапивши на Майдан чи на Грушевського в одну з пекельних ночей, врятувала цуценя від загибелі, отримавши при цьому на горіхи від «Беркуту», і долучилася до протесту, і стали Злий і Майданчик друзями на все життя. Або щось подібне.
Так чи інакше, думаю, що цей малий волохатий вояка не лишиться без господаря: на Майдані таких безхатченків підбирають швидко.
Ще це фото, як і будь-який візуальний образ, із легкістю піддається метафоризації. Наприклад, такій: наша держава — ще зовсім молоде і нетямуще створіння, котре потребує піклування з боку досвідчених і свідомих своїх прав і своєї сили громадян. А потім виросте і буде справжнім захисником прав і добробуту цих громадян. Теж, звісно, звучить доволі ідеалістично. Та хіба не ідеалами рухається вся людська історія?
