Гарячі теми:

Початкові школи й гімназії залишаться: у МОН розповіли, що змінить реформа старшої школи

05 квітня, 21:52

У межах реформи старшої школи гімназії та початкові школи не закриватимуть, але окремі заклади освіти змінять свій тип.

Про це йдеться на сайті Міністерства освіти і науки, пише Рубрика.

У Міносвіти наголошують, що останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив.

"Міністерство освіти і науки України вдячне за активну позицію батьків і вчителів, які прагнуть розібратися в суті змін. Ми розуміємо, що причина такого викривлення — у браку правдивої та зрозумілої інформації про мету й етапи реформи. Саме тому в цьому повідомленні пояснюємо, що насправді передбачає реформа старшої школи та які твердження є маніпулятивними чи хибними", – йдеться у повідомленні МОН.

Що змінить реформа:

Вибір учнями профілів і предметів / курсів. У місцевості, де живе учень, заклад/-и освіти має / мають пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.
Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти. Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів / курсів. Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів / курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням.
Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими. Адже старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні, а спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).

Що не змінює реформа:

Гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) НЕ ЗАКРИВАТИМУТЬ. Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші — гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.

До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один — початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи й не планують.

Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.
Мінімальну і максимальну кількість учнів у 1–9 класах. Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі, 30 — у базовій.

Де будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі?

Розгляньмо кілька варіантів:

Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади.
Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи). Тоді учень довчиться до 9 класу в цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.

Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?

Уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.

Також нещодавно уряд затвердив ще 500 млн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.

Торік 1,22 млн грн субвенції НУШ було спрямовано на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 млрд грн — на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина цих обладнаних закладів стане ліцеями.

Уряд планує продовжити інвестиції

Упроваджувати реформи — завжди складно для громад і держави. Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, — це інтереси дитини й майбутнє держави. Батьків просимо не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи.

МОН залишається відкритим до діалогу та роз'яснень і закликає зацікавлені сторони конструктивно обговорювати зміни, що сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання.