У Луцьку з’явилася вулиця імені міністра УНР та відомого архітектора Сергія Тимошенка
Причому рішенням Луцької міської ради нове ім’я носитиме вулиця, на якій свого часу мешкав і сам Сергій Тимошенко, і зберігся його будинок. Це вулиця у самому центрі Луцька, за головним корпусом Волинського національного університету імені Лесі Українки, на ній розташований і відомий Музей волинської ікони.
Мала вона різні імена – Сільська, Тадеушівська, найдовше називалась вулицею Яна Матейка, польського письменника, так довго, що старожили досі її так називають. Але згодом її переназвали на честь померлого голови Волинського облвиконкому Юхима Ярощука.
У цьому старому мальовничому мікрорайоні Луцька минуло дитинство краєзнавця Богдана Ворона, який є одним з ініціаторів нової назви вулиці. Він наводив кілька аргументів на користь Сергія Тимошенка: «Тимошенко – герой. Він пройшов Другий зимовий похід Армії УНР по тилах більшовиків до останнього бою. Ще студентом брав участь у громадському житті, демонстраціях, його мало не вбили російські шовіністи, але він вижив, видужав та зробив блискучу кар’єру: в архітектурі та політиці. Був провідним українським громадським діячем на Харківщині, обраний членом Центральної Ради, міністром шляхів УНР. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри. Жив і працював саме на цій вулиці. Після поразки визвольних змагань емігрував спочатку до Галичини, потім Чехії, а у 1930 році приїхав до Луцька — столиці Волинського воєводства у складі Польщі. У 1934 році він збудував на нашій вулиці будинок за власним проєктом (№16), де жив та працював до початку Другої світової.
Розвивав Волинь. Тут архітектор побудував понад 40 споруд (серед них низка житлових будинків у Луцьку, церква у селах Прилуцьке, Бронники тощо). Головував у Волинському Українському об’єднанні — політичній партії, Товаристві імені Петра Могили — релігійній організації, що займалась просвітництвом. С. Тимошенко обирався до польських сейму та сенату, виступав за порозуміння між двома народами. Його оригінальні проєкти церков в українських традиціях зламали столітню традицію русифікації сакральної архітектури на Волині». Цікаво, що і син Сергія Тимошенка Олександр був відомим архітектором, він будував нью-йоркські хмарочоси, був головним архітектором метро у Вашингтоні.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
