Сьогодні Львів прощається із трьома загиблими на фронті військовими

29 липня в останню путь проводжатимуть Василя Сущука, Андрія Білого та Віталія Борисюка, які поклали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.

Відспівуватимуть воїнів об 11.00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Василя Сущука та Віталія Борисюка поховають на Личаківському кладовищі, Андрія Білого – у с. Лопушна Львівського району.

Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – площа Катедральна – площа Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – площа Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.

На будівлях вздовж маршруту колони вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою.

Мерія закликає долучитись до церемонії прощання львів’ян та гостей міста і просить утриматися в цей час від розважальних заходів та святкувань.

Біографічні довідки:

Василь Сущук (20.10.1978–18.05.2022) – львів’янин. Навчався у ліцеї №94. У 90-х роках проходив військову службу у місті Коломия Івано-Франківської області.

У мирний час був приватним підприємцем.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно вступив до лав окремого загону спеціального призначення «Азов» Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Згодом боронив державу у складі військової частини А3449.

Брав участь у рятувальних спеціальних місіях до металургійного комбінату «Азовсталь» у місті Маріуполь Донецької області. Був одним із 72-х бійців, які десантувалися на завод.

Андрій Білий (16.06.1971–21.07.2022) – львів’янин. Навчався у загальноосвітній школі №49. Закінчив вище професійне училище дизайну та будівництва. Після завершення навчання вступив на військову службу.

У мирний час був приватним підприємцем, займався ремонтними роботами.

Із початком повномасштабного вторгнення захищав Батьківщину від російських окупантів у складі військової частини А4221.

У Андрія Білого залишилися батьки, дружина, двоє доньок, троє внуків та молодший брат.

Віталій Борисюк (06.06.1985–22.07.2022) – львів’янин. Навчався у ліцеї «Галицький» та загальноосвітній середній школі «Лідер». У 2003 році закінчив вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва за спеціальністю «штукатур, муляр».

У мирний час працював у ТОВ «Світ друку ЛТД», згодом продовжив роботу за отриманою спеціальністю.

Із 2019 року був працівником кур’єрських служб. Один із засновників руху на електричних велосипедах у Львові.

У 2015-2016 році брав участь у антитерористичній операції. Із початком повномасштабного вторгнення росії захищав Батьківщину у складі військової частини А4221.

У Віталія Борисюка залишилися цивільна дружина, мати, бабуся , дядько та хрещений син.

Вічная пам'ять та вічная слава Героям. Царствіє Небесне. Співчуття рідним.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День»

Фото Львівської міської ради