28 листопада в НФУ прозвучать Симфонічні шедеври, що завдячують своєю появою військовим

28 листопада Національний Президентський оркестр України під батутою диригента Максима Гусака у Національній філармонії, зіграє дві симфонії:

Третю «Героїчну» – Бетховена й Третю «Трагічну» симфонію сучасного американського композитора Джеймса Барнса.

Різні епохи, стилі, але є й те, що об`єднало їх в одній програмі не випадково.

Героїчна симфонія Бетховена народжувалась у найважчий час у житті композитора. У жовтні 1802 року 32-річний, повний сил і творчих задумів улюбленець аристократичних салонів, перший віртуоз Відня, автор двох симфоній, трьох фортепіанних концертів, балету, ораторії, безлічі фортепіанних і скрипкових сонат, тріо, квартетів та інших камерних ансамблів, ім`я якого на афіші гарантувало повний зал за будь-якої ціни на квитки, – дізнається жахливий вирок: послаблення слуху, що його турбує кілька років, – невиліковне. На нього чекає неминуча глухота. 

У момент відчаю і розпачу композитор знаходить єдину втіху у мистецтві, втіливши величну Третю симфонію – не схожу на жодну з тих, що існували до того часу. Цей великий задум дозрівав поступово, протягом багатьох років. За свідченням друзів, першу думку про неї заронив французький генерал, герой багатьох битв Ж. Б. Бернадотт, який прибув у Відень 1798-го послом революційної Франції. Під враженням смерті англійського генерала Ральфа Аберкомбі, який помер від ран, отриманих у битві з французами при Олександрії, Бетховен накидав перший фрагмент траурного маршу.

Барнс теж почав працювати над своєю Симфонією у дуже важкий період свого життя, одразу після того, як померла його маленька донька Наталі. Тому вона є одним з найбільш особистих і емоційно заряджених творів композитора.

Своєю появою ця симфонія так само, як і бетховенська, має завдячувати військовому, адже була написана на замовлення тодішнього диригента оркестру ВПС США у Вашингтоні – полковника Алана Боннера, який сказав композитору, що він хотів би отримати велику роботу для духового оркестру і що його не хвилює стиль, довжина, складність чи щось інше... Барнсу дали повну свободу писати все, що він хоче...

Ця симфонія є найбільш емоційно виснажливим твором, за зізнанням Джеймса Барнса, який він коли-небудь писав. Робота просувалася від найглибшої темряви відчаю до яскравості задоволення та радості. Згодом цю симфонію почали називати «Трагічною».

«Це твір великого розчарування, гіркоти, відчаю та зневіри – усіх моїх особистих почуттів після втрати доньки, – писав Барнс. – У скерцо (друга частина) є сарказм і гірка солодкість, тому що це пов’язане з помпезністю та зарозумілістю деяких людей. Третя частина – фантазія про те, яким був би мій світ, якби Наталі вижила; Фінал (четверта частина) являє собою відродження духу, примирення для всіх нас. Друга тема останньої частини заснована на старому лютеранському дитячому гімні під назвою «Я – ягнятко Ісуса». Цей гімн співали на похоронах Наталі. Це прощання з нею... Через три дні після того, як я закінчив цю симфонію, 25 червня 1994 року, народився наш син Біллі Барнс. Якщо третя частина для Наталі, то фінал – для Біллі, тут втілено нашу радість бути благословенними разом із ним після трагічної смерті його сестри»…

До речі, саме Барнсу було доручено писати твори для усіх п'яти великих військових оркестрів у Вашингтоні.

Подія у FB: https://fb.me/e/3Y2bRI0x9

За додатковою інформацією, акредитацією, організацією інтерв’ю, запрошення у прямі ефіри / записи, включення через месенджери соцмереж, – звертайтеся до керівниці комунікаційного відділу НФУ Ольги Стельмашевської: +380672388185, [email protected]

Офіційна сторінка у FB: https://www.facebook.com/philukr

Офіційна сторінка в Instagram: @kyivphilharmonic

https://www.instagram.com/kyivphilharmonic/