На Закарпатті вже всьоме палили "Лемківську ватру"
У неділю, 16 липня, у с. Ворочево на Закарпатті відбувся VІІ обласний фестиваль «Лемківська ватра», який має на меті збереження історичної минувшини лемків, популяризацію та розвиток їхнього самобутнього народного мистецтва, звичаїв та обрядів. Цього року запалення щорічної ватри співпало з святкуванням дня 465-ї річниці від першої писемної згадки про с.Ворочево.
Перед відкриттям фесту його учасники відслужили молебень за убієнними героями Карпатської України та поклали квіти до пам’ятного Хреста Січовим стрільцям неподалік Ворочева у мікрорайоні Яслище. Відтак центр свята перемістився на простору галявину перед в’їздом у село. Сюди прийшли сотні людей, щоб відкрити для себе різнобарвний світ лемківської культури, заслухатися піснями, закружляти у танці, посидіти біля традиційної ватри, скоштувати смачних лемківських страв та відчути непідробну щирість людей.
У святі взяли участь представники усіх районів Закарпаття, де проживають лемки, гості з Івано-Франківської і Львівської областей, Словаччини, Польщі, фольклорні колективи, керівники краю, туристи. На імпровізованій сцені упродовж цілого дня лунали автентичні народні співи, а майстер-класи народних умільців та кухарів традиційних закарпатських страв і напоїв знайомили присутніх зі звичаями й обрядами, побутом та кулінарією лемків.
Офіційну частину фестивалю відкрили голова ОДА Геннадій Москаль, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Софія Федина, Перечинський міський голова Іван Погоріляк, голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Василь Мулеса, видатний науковець, заслужений винахідник України, житель Ворочева і автор низки книг про рідне село Юрій Цмур та інші поважні гості, які й запалили «Лемківську ватру».
Нагадаємо, що лемки – це етнічна українців, які споконвічно проживають по обидва боки Карпат у межах сучасних Польщі, України та Словаччини. Після закінчення Другої світової війни правлячі режими СРСР та Польщі вдалися до етнічних чисток та масових депортацій на територіях, де історично проживали лемки. У результаті каральних військових спецоперацій, які прийшли у кілька етапів з 1944 по 1947 роки, півмільйона лемків були депортовані на Донбас і в південні терени України, а також на західні землі Польщі, де донедавна мешкали німці.
На Закарпатті лемки традиційно мешкають у місцині від села Ужок на північному заході, до долини ріки Боржава на південнму сході у Великоберезнянському, Перечинському, Свалявському та Мукачівському районах. Найпотужніші осередки лемківської культури діють на Перечинщині, де розташована «столиця» крайових лемків – село Зарічево та музей-садиба «Лемківська хата».
Василь Ільницький, Закарпаття. Фото автора
