Полтава попрощалася із Мирославом Кабушкою
14 квітня у Полтаву прийшла сумна звістка: внаслідок мінометного обстрілу позицій Збройних Сил України в районі населеного пункту Авдіївка Донецької області загинув боєць 81-ої десантно-штурмової бригади 38-літній Мирослав Олексійович Кабушка.
Тож учора, 17 квітня, у Полтавському Свято-Успенському кафедральному соборі зібралися рідні, друзі, товариші по службі, волонтери та небайдужі до чужого горя полтавці, щоб попрощатися із загиблим героєм, який залишив осиротілими батьків, дружину, доньок.
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір відправив панахиду і виголосив прощальне слово на похороні Мирослава Кабушки: «Сьогодні війна і смерть забрали від нас ще одного воїна. Осколки, які летять у наших бійців і забирають їх від нас, вдаряють у серця рідних та побратимів, у наші з вами серця. Війну розпалили люди, які жадають земних благ, влади, панування над іншими землями і народами. Війна постійно випробовує нас. Вона виявила багатьох героїв, про яких би ми і не дізналися. Таким був і Мирослав, простий і непримітний хлопець, котрий виховувався під впливом батька й інших добрих людей, які вчили його бути шляхетним, відповідальним за свої вчинки й долю рідної країни. Мирослав просився добровольцем на фронт, коли тільки розпочалася війна, але його не взяли, бо мав діточок. На війну він пішов у липні 2015 року, коли прийшла повістка».
За покликом серця чоловік пішов служити десантником у 81-шу бригаду. Як згадує батько Мирослава, сина направили у батальйон забезпечення, однак він попросився в штурмовий батальйон. «Якщо нікому буде штурмувати, то кого ж я буду забезпечувати?», - казав жартома рідним.Він знав, що йде служити в небезпечне місце і зробив усе можливе, щоб захистити Батьківщину, виконавши свій християнський, громадянський і військовий обов’язок. У тому останньому бою десантник допомагав українським мінометникам відбити напад ворогів.
Як зазначив Владика Федір, Мирослав віддав життя за свій народ, за те, щоб у нас був мир, щоб діти гралися на майданчиках, щоб полтавська земля не побачила війни. Тож рідні повинні пам’ятати, що їхній син, чоловік і батько – героїчна людина, яка мала найважливіший скарб – небайдужість.
Поховали МирославаКабушку на Алеї Героївцентрального кладовища Полтави.
Богдан Проскуров, Полтава
