Гарячі теми:

Про лицарів України йшлося на конференції в палаці Вишневецьких

13 серпня, 19:51

«Лицарство в Україні. Історія та сучасний контекст». Під такою назвою у Вишневецькому палаці, що в Збаразькому районі на Тернопільщині в п’ятницю відбулася науково-практична конференція.

У ній взяли участь науковці, працівники музеїв та історико-культурних заповідників Львівської, Тернопільської, Волинської, Запорізької областей і Києва. Захід приурочили 370-річчю з початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Йшлося про лицарство, мистецтво війни та миру, про козацтво в боротьбі за права та свободи українського народу, меморіальні місця та пам’ятки, пов’язані зі славетними подіями національної історії, особистостей ОУН-УПА, героїку в усній народній творчості, літературі, мистецтві, про воїнів АТО в сучасній публіцистиці. Серед основних акцентів конференції було питання щодо ролі музеїв та історико-культурних заповідників, як осередків патріотичного виховання.

«Ми хочемо, щоби наші екскурсії були ще виразнішими. Не просто цікаві з позиції захоплюючих легенд, а хочемо, щоби це було повчальним, - розповіла «Дню» ініціатор заходу, науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля», кандидат історичних наук Любов Шиян. - Не забуваймо, що все-таки музейники впроваджують в життя ідеологічну політику держави, формують національну думку, патріотизм, громадянськість українців. І хочеться, щоби українці не сприймали, наприклад, Вишневецький палац, як щось чуже тому, що є багато спірних питань, які навіть не дуже близькі фахівцям, а що говорити про пересічного українця. Під час тематичних екскурсій ми акцентуємо на тому, що це є часточка нашої національної історії і ми стараємося дати більше відомостей українцям саме про свою історичну еліту, - каже Любов Шиян. Вона також зазначила, що не варто зосереджуватись лише на військових здобутках України в минулому, сьогоденні. Важливо акцентувати на подвижницькому характері лицарів України. «Я вважаю, що лицарями України є всі ті люди, які так чи інакше прислужилися Україні. І це не обов’язково військова звитяга, це і здобутки в економіці, в науці, культурі, освіті. Тобто всіх, кому не байдужа Україна, я вважаю лицарями України. Багато в нас було жертовності в минулому, цієї жертовності нам не бракує і зараз. Треба, щоб ці імена пам’ятали. Ланцюжок національної історичної пам’яті не повинен перериватися. І завдання наше, як істориків, музейників - сприяти цьому, - наголошує науковець.

Тема лицарства охоплює різні періоди історії, в тому числі й нашої держави. Зокрема, про традиції, завдання лицарів, про історичні паралелі йшлося в доповіді доцента кафедри філософії Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Сергія Присухіна, про козацьку педагогіку, меморіалізацію історичних місць Берестецької битви розповіли представники Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви», на важливості ролі князів Вишневецьких в організації визвольної боротьби українського народу – акцентував науковий співробітник НЗ «Замки Тернопілля» Микола Кибалюк. Заступник генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи НЗ «Замки Тернопілля» Руслан Підставка презентував виступ «Лицарі духу або деталі однієї історії: СС: «Галичина».

Під час екскурсії учасники конференції оглянули відновлену дзеркальну залу палацу, де зараз експонується виставка українського генія сучасності Івана Марчука. Реставраційні роботи зроблені за грантові кошти Посольства США в Україні. А це – майже 160 тисяч доларів. Гроші також використали для південної підпірної стіни палацу. У червні дзеркальну залу відкрили за участі посла США в Україні Марі Йованович і дружини Президента України Марини Порошенко.