У Черкасах вшанували пам’ять загиблого бійця Сергія Амброса

Цими днями Україна вшановує пам’ять захисників, які рік тому загинули від ворожих мінометних обстрілів під час Широкинської операції на сході. У Черкасах 18 лютого провели вечір пам’яті «Сергій Амброс. Завжди в строю».
У Долині троянд біля Дніпра, навколо розведеного багаття, зібралися побратими з батальйону «Азов», друзі, небайдужі черкащани, знайомі загиблого з різних куточків України, аби гідно вшанувати пам’ять справжнього борця, вірного сина України. Бійці тримали у руках смолоскипи, прапори й присвятили цей вечір розповідям і спогадам про героя.
«Солдат – це професія, боєць – це риса характеру, а воїн – це стан душі, - говорить побратим загиблого Даниїл Майоров. - Сергій Амброс був солдатом, бо за короткий термін часу він набув такого військового досвіду, який не мають багато командирів. Він був і бійцем, бо боровся з несправедливістю щодня. Але найбільше його характеризує слово «воїн». Всі його вчинки – це вчинки справжнього воїна. Як справжній воїн він загинув в бою під час бойових дій. Наше завдання сьогодні брати з нього приклад і бути воїнами у повсякденному житті. Він дивиться на нас, бачить, що ми робимо й допомагає. Тому його сила - це і наша сила».
Суспільство пам’ятає імена своїх героїв. Свідченням цьому є проведення у місті чимало громадських і спортивних заходів, присвячених Сергію Амбросу. На фасаді Черкаської гімназії № 31, у якій він навчався, встановлена меморіальна дошка. У Соборному сквері на пам’ятному хресті викарбувано ім’я героя. Іменем Сергія Амброса названа вулиця у Черкасах. Незабаром у місті відкриється спортивно-оздоровчий комплекс, що носитиме ім’я захисника.
Сергій Амброс був українським громадським активістом, спортсменом, молодшим лейтенантом Збройних сил України. Закінчив Черкаський державний технологічний університет за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво». Займався бойовим гопаком, був активістом футбольної організації «Ультрас Черкаси», захоплювався туризмом, багато подорожував. У травні 2014 року пішов служити до лав батальйону «Азов» лікарем групи комплектування. 18 лютого 2015 року, потрапивши під мінометний обстріл у с. Широкине, у 24-річному віці помер від поранень в лікарні Маріуполя. 18 листопада 2015 року був посмертно нагороджений орденом «Народний Герой України».
Інна МОЛЧАНОВА, Черкаси